Він не мав страху перед ворогом", — так про загиблого 26-річного Руслана Стороженка говорять його друзі-побратими з якими він відстоював "мовну стійкість". Він мав позивний "Творець" та очолював створену ним громадську організацію "Моя Мовна Стійкість".
Руслан поліг у бою за незалежність України 19 березня 2023 року.
Як розповіла у коментарі Суспільному речниця Територіального центру комплектування в Черкаській області Аліна Кривошея, Руслан Стороженко був старшим оператором загону морського центру спеціальних операцій.
"Руслан мав псевдонім Творецький, а друзі називали його «Творець». Псевдонім відповідав його духу, його натурі та життєвому шляху. Енергійний, завзятий, ерудований, він любив подорожувати, мріяв поїхати у навколосвітню подорож. Мав багато друзів, був щирим, повним мрій, добросовісним, відповідальним, надійним другом і люблячим сином. У нашому місті від 2020 року проживає його мама, яка виявила бажання поховати сина в Корсуні", — розповів міський голова Корсуня-Шевченківського Віталій Мацюк.
Руслан був активним членом організації "Поклик Яру", щороку організовував військово-патріотичні табори "Холодний Яр". Також був учасником наймасовішої в Україні спортивно-патріотичної теренової гри "Гурби-Антонівці", яка щороку проходить між селами Смига Рівненської області й Антонівці, що на Тернопільщині.
Народився Руслан в селі Голяки на Канівщині. Після закінчення Іванівської ЗОШ вступив до Черкаського економіко-правового коледжу, який закінчив з відзнакою і продовжив заочно навчання в Полтавському університеті економіки і торгівлі. Працював у Києві помічником керівника підприємства"Ремонтно-будівельний комплекс". Пізніше став засновником організації "Моя Мовна стійкість".
Руслан знав, що мова для держави має ключове значення, тому на цьому фронті боровся безупинно. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення, пішов захищати Україну зі зброєю, розповіли в пресслужбі організації. Утім й на війні продовжував координувати ініціативу. Завжди знаходив час та телефонував, щоб скоординувати команду.
"Він пропагував українську мову, відстоював її та створив середовище, де кожен, хто хоче перейти на українську знаходив підтримку. Хотів зробити явище мовної стійкості популярним: щоб українець, коли до нього звертались російською, ніколи не переходив на мову ворога, а продовжував говорити своєю. Руслан казав: «Щоб робити справу якісно, ти маєш цим жити». І він жив. Він не мав страху ні перед внутрішнім ворогом, який захищає російське, ні перед окупантом, який прийшов сюди і приніс російське".
Йому було 26 років. З ним попрощались 22 березня у Корсуні-Шевченківському.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
