Незалежна міжнародна слідча комісія ООН щодо України не мала жодної співпраці з боку Російської Федерації, попри спроби членів Комісії налагодити діалог. Про це повідомили учасники Комісії на пресконференції Ради з прав людини ООН 16 березня.
“Звичайно, ми прагнули налагодити змістовний діалог з ними, як ми налагодили з українською владою. Ми вважаємо, що повний облік деяких порушень, які ми розглядаємо, наприклад, передача дітей, передача людей, які були затримані в Україні та депортовані до Російської Федерації — усі ці речі були б було б набагато простіше прояснити, якби ми повністю співпрацювали з російською владою, але ми не мали такої співпраці”, — сказав член Комісії Пабло де Грейффа.
Це не полегшувало роботу Комісії, додав він.
Де Грейффа також сказав, що війну в Україні вирізняє те, що участь у ній бере держава, яка має ядерну зброю, яка є постійним членом Ради Безпеки.
“І це, звичайно, відрізняє його від деяких інших конфліктів. Є експерти у військовій війні, які проводять аналогії в тому, як цей конфлікт ведеться, набагато більше з Першою світовою війною та окопною війною, ніж з нещодавніми конфліктами. Руйнування і насильства, які можна спостерігати в країні, я вважаю, певною мірою підтверджують цю аналогію”, — сказав де Грейффа.
Як повідомили члени Комісії, вона має 24 слідчих і трьох уповноважених, які, за їхніми словами, сумлінно, неупереджено і незалежно переглядають всі отримані докази. У порівнянні з вереснем 2022 року Комісія має більш чітку картину. Зараз йдеться не лише про чотири регіони, як у вересні, а фактично включили дев’ять регіонів у оцінки Комісії.
Що відомо про роботу Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН
Голова Ради ООН з прав людини Федеріко Вільєгас 30 березня 2022 року оголосив про створення Комісії для розслідування воєнних злочинів, скоєних під час вторгнення Росії в Україну.
Комісію створили відповідно до резолюції Ради з прав людини від 4 березня 2022 року. Вона мала “збирати, узагальнювати та аналізувати докази порушень та зловживань, включаючи їхній гендерний аспект, та систематично реєструвати і зберігати всю інформацію, документацію та докази, зокрема інтерв'ю, свідчення свідків та матеріали судової експертизи, відповідно до стандартів міжнародного права, з урахуванням будь-яких майбутніх судових розглядів”.
Комісія мала відзвітувати про свою роботу у вересні 2022 року, підготувати письмову доповідь до березня 2023 року та відзвітувати перед Генеральною Асамблею ООН.
Головою комісії став Ерік Месе з Норвегії. Це колишній суддя Європейського суду з прав людини, колишній президент Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді та колишній суддя Верховного суду Норвегії. Також до складу Комісії увійшли Жасминка Джумхур із Боснії та Герцеговини й Пабло де Грейффа з Колумбії.
Читайте також
Підсумки "Рамштайну": дев'ять країн нададуть Україні танки Leopard, а Норвегія — системи NASAMS. 386 день війни. Онлайн
