Артистичне плавання залишається одним із небагатьох видів спорту, де домінують жінки. Однак за останні вісім років чоловіча складова почала набувати суттєвого розвитку.
З 2024 року чоловіки вперше зможуть змагатися на Олімпійських іграх в артистичному плаванні, що за майже 40-річну історію на такому рівні мало виключно жіночі дисципліни. Дебют може відбутися вже на наступних літніх Іграх у Парижі, де збірні матимуть право заявити до двох чоловіків у одній командіДо команди на Олімпіаді входять вісім людей.. Про такі зміни Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) повідомила в грудні 2022 року.
Поштовхом для розвитку чоловічого артистичного плавання став чемпіонат світу 2015 року, на якому вперше з'явилися не лише жіночі, а й змішані дуети. Лише в 2022-му на топрівні почали розігрувати медалі й у чоловічому соло. А в 2023-му на Кубку світу, що замінив Світову серію, уперше запровадили змагання між змішаними командами в технічній, довільній і акробатичній програмахЗмішані команди до Світової серії почали допускати ще в 2022 році, але лише в гайлайті та комбінації..
Суспільне Спорт поспілкувалося з українськими артистичними плавцями про чоловічий досвід у цьому виді спорту та дізналося, яким був шлях синхронників-першопроходців.
Скільки чоловіків займаються артистичним плаванням в Україні
Україна є однією з найсильніших збірних з артистичного плавання у світі. У 2021 році "синьо-жовті" вперше в історії завоювали олімпійські медалі, вигравши дві "бронзи" в Токіо, а на останньому чемпіонаті світу-2022 стали другою за успішністю країною турніру після Китаю, здобувши сім медалей, зокрема два "золота".
Утім, успіхи української збірної пов'язані виключно з жінками, а чоловіки не представлені в жодній із доступних для них дисциплін. За словами лідерки команди й найкращої синхронниці 2022 року в Європі Марти Фєдіної, хлопці нині "не приживаються" й здебільшого кидають заняття вже в 12-13 років.
За інформацією Федерації артистичного плавання України, впродовж останніх років до повномасштабного вторгнення в країні цим видом спортом займалося 12-15 хлопців, які представляли, зокрема, Київ, Харків, Донецьк, Миколаїв та Одесу. Проте через повномасштабну війну більшість із них виїхала за кордон. Хоча, за словами тренерки Віри Артемової, з ними тримають контакт і сподіваються, що діти повернуться.
На чемпіонаті України-2022, що відбувся в лютому, змагалися лише двоє хлопців: 12-річні Дениз Вердієв та Кирило Шестаков із Києва. Вердієв виграв два "золота" в міксті з Зоєю Бурлакою, а Шестаков став срібним призером у довільному дуеті з Каріною Лиман.
Як виживає чоловіче артистичне плавання в Києві
Поширеним методом залучення хлопців до артистичного плавання в Україні залишається "сарафанне радіо". Часто діти знайомляться з цим видом спорту тільки після того, як ним починають займатися їхні сестри чи подруги. Така історія сталася й з Денизом та Кирилом. В обох на артистичне плавання ходили сестри, й обох помітили місцеві тренерки.
П'ять років тому Дениза запросила на тренування Віра Артемова, коли той прийшов до басейну "Ювілейний" у Києві. Наступного року Кирила "знайшла" Олена Вихорева, коли той був з родиною на відпочинку в Залізному Порту, що на Херсонщині: там у його сестри проходили збори. Дениз до цього займався карате, а Кирило – плаванням. Обидва спробували себе й у футболі, але врешті зупинилися на артистичному плаванні.
"Карате не сподобалося, бо шкода людей стало бити, – пояснив Дениз Вердієв. – В артистичному плаванні подобається найбільше адреналін на змаганнях: коли м'язи болять, а ти робиш. Це прикольно. Тут багато часу проводиш на тренуваннях. Мої батьки хотіли, щоб було довго й важко: щоб я професійно займався. Чи подобається творчий аспект? Так, кожен день щось міняється. Може навіть за день повністю мікстдует помінятися. Це непередбачувано".
"[Тренерка] сказала, що в мене гнучкі суглоби, – згадує Кирило Шестаков. – Сподобалося, що треба гарні рухи на воді показувати й що це нелегкий спорт. Можна фізичні сили підняти, тягучість, творчий аспект. Коли прийшов сюди, на перших змаганнях посів п'яте місце з десяти, а на наступних – уже друге. І в мене з'явилася мотивація тренуватися далі".
Юні синхронники мають і спортивні мрії. Дениз, приміром, називає своєю найбільшою ціллю здобути звання "майстра спорту". Кирило ж одразу сказав, що прагне стати чемпіоном Європи.
Нині головним напрямком для чоловіків в Україні є змішані дуети. За свою коротку кар'єру Дениз і Кирило, які залишалися єдиними хлопцями в колективі, змінили вже близько п'яти партнерок, якщо враховувати лише тих, із ким виступали на змаганнях. Дениз, зокрема, був у дуеті з сестрою. Утім, у планах тренерок є підготовка й чоловічого соло та навіть командних програм за участю хлопців.
Спортсмени зізнаються, що їм у групі бракує конкуренції. Припускають, що хлопці не долучаються через стереотипний погляд на артистичне плавання як "жіночий" вид спорту.
"Мабуть, вони вважають, що це просто танці, – каже Дениз. – Але це зовсім різне. Тим більше в нас є в залі навантаження велике. Цей спорт – це все разом узяте: плавання, балет, атлетика, гімнастика. Гарний вид спорту, корисний".
"Роки три тому було більше 14 пар [на чемпіонаті України], а зараз лишилося тільки дві, – ділиться Кирило. – Через війну [дехто роз'їхався]. А дехто не хотів займатися цим видом спорту, бо думали, що вони в майбутньому стануть жінками або їх не вважатимуть чоловіками".
"Зараз немає чоловічого й жіночого спорту. Зараз спорт для всіх – для жінок і чоловіків – однаковий. Узяти футбол. Раніше там були тільки хлопці, а зараз уже дуже багато команд з дівчатами".
За словами Дениза, друзі підтримують його й "пишаються" тим, що він посідає призові місця на змаганнях. Проте Кирило має інший досвід: не всі однолітки ставляться з розумінням і повагою до його вибору.
"У минулій школі мене ніхто не підтримував, – розповідає артистичний плавець. – Мене називали дівчинкою. Казали, що займаюся нечоловічим спортом і з часом стаю дедалі жіночнішим. Але це не так. Чи бачили вони, як я виступаю? Ні, я не дуже хотів показувати їм це".
Джерелом підтримки лишаються родина, тренери та більшість партнерок по групі. "Деякі дівчата не дуже хочуть, щоб у цьому спорті були хлопці, але тих, хто підтримує, більше", – додає Кирило.
"Це було непросто. Спочатку [дівчата] трохи хихикали, дивилися косо, – зізнається Віра Олександрівна. – Але Дениз і Кирило такі компанійські хлопчики, що вони одразу зі всіма подружилися, і тепер вони як сир у маслі".
На думку тренерки, з появою чоловіків артистичне плавання стало "цікавішим і більш видовищним". Щоправда, українців на Олімпіаді вона найближчим часом не бачить.
"Збірна працює на дуже високому рівні, – пояснює наставниця. – Поки хлопчиків у нас іще немає такого рівня, щоб вони могли стати з ними в групу й виступати на таких змаганнях. П'ять років до Олімпіади в Лос-Анджелесі? Цього мало. У нас 2020 рік був важкий із карантином, потім через війну ми майже вісім місяців узагалі не тренувалися. Це дає крок назад".
Хто був першопроходцем України на міжнародній арені
Найвищих результатів на міжнародному рівні серед українців досяг Антон Тімофеєв. Як згадує тренерка Віра Артемова, той був "дуже сильним і технічним синхронником", на якого вони їздили дивитися з підопічними-хлопчиками.
Тімофеєв був першим та поки що єдиним представником України на чемпіонаті світу серед чоловіків. Харків'янин виступив на першому ж мундіалі, де допускали чоловіків: у 2015-му. Тоді 26-річний дебютант посів четверте місце в технічному дуеті з Олександрою Сабадою та ввійшов до топ-6 довільної програми в парі з Катериною Резнік. Того ж року Тімофеєв разом із Резнік виграли "срібло" в мікстдуеті на етапі Кубка світу в китайському Кецяо.
Заради виступу на раніше недосяжному чемпіонаті світу Антон повернувся до спорту після шестирічної перерви. "Я зробив паузу в 2008 роціТімофеєв прийшов у спорт у 2000 році, коли йому було 12. та повернувся приблизно в 2014-му, – розповідає колишній синхронник. – Чому? Тому що на той момент не було ніяких перспектив, крім виступів на національному рівні. Тому ми з тренерським складом [на чолі зі Світланою Саїдовою] вирішили, що треба зробити безтермінову перерву. Було дуже прикро. Коли раптово все зупинилося, це була наче зупинка життя".
Лише шість років по тому чоловіків допустили до головних міжнародних змагань. Українець одразу ж "почав відновлювати фізичну форму", якою весь цей час не займався. Що, утім, не зупиняло його амбітних планів.
"У моїх думках я був уже чемпіоном світу або як мінімум призером. Я не володів інформацією про конкурентів, їхній фізичний стан і підготовку. Моєї не вистачило, щоб дійти до призів і чемпіонства".
Уже через рік після світової першості Тімофеєв завершив кар'єру остаточно. "У мене не вийшло поєднувати спорт і бізнес, – пояснив спортсмен. – Треба було вирішувати, чим займатися, бо я й у спорті не досягав тих результатів, яких хотів, і в бізнесі почалися проблеми". Тож Антон обрав варіант, який вбачав "більш перспективним для дорослого життя" та заробітку.
Нині ж – з допуском чоловіків і до Олімпійських ігор – в артистичних плавців, як вважає Антон Тімофеєв, є "повноцінний шлях" реалізації як спортсмена. У 2000-х, коли він тільки починав, таких можливостей не було. Навіть на національному рівні, як згадує атлет, він не міг отримати звання "майстра спорту" попри виконаний норматив. "Коли плавав Антон, хлопці не входили до офіційної класифікації присвоєння розрядів", – пояснює Артемова. У нового покоління така опція вже є.
Як чоловіче артистичне плавання розвивається у світі
"Батьком" чоловічого артистичного плавання часто називають американця Білла Мея. Саме він у 2015-му став першим в історії чемпіоном світу серед чоловіків, виборовши "золото" в технічній програмі в парі з Крістіною Джонс.
У сучасному артистичному плаванні серед чоловіків домінує італієць Джорджіо Мінізіні. На його рахунку – три "золота" чемпіонатів світу, зокрема дубль 2022 року в змішаному дуеті з Лукрецією Руґ'єро, та загалом вісім нагород на мундіалях. Крім того, він став першим в історії чемпіоном Європи в чоловічому соло, перемігши в 2022-му що в технічній, що в довільній програмах.
Щодо виступів чоловіків саме в командних змаганнях – поки їхньому єдиному шансові на Олімпіаду – наразі представництво на топрівні незначне, але воно поступово зростає. Минулого сезону Світової серії в команді виступав лише один артистичний плавець – американець Кеннет Ґоде, якога, тренує колишня українська синхронниця й 10-разова призерка чемпіонатів світу Анна Волошина. Спортсмен тоді допоміг збірній здобути одразу три "золота" в гайлайті.
З появою перспективи участі в Олімпіаді зросла й кількість чоловіків, яких тепер залучають до командних змаганнях. У новому сезоні Кубка світу-2023 таких було вже п'ятеро: іспанці Фернандо Діас дель Ріо й Денніс Ґонсалес Боно, китаєць Ши Хаою, тайландець Кантінан Адісайсірібутр та казахстанець Артур Майданов. Зокрема, Казахстан разом із Майдановим виграв "срібло" на етапі в єгипетському Сомабеї, а Китай із Ши – "бронзу" в французькому Монпельє.
Усі, крім Кантінана, були представлені виключно в акробатичних програмах. Таїланд поки що єдиний, хто вніс чоловіка до складу команди на довільну. У технічній програмі заявки лишаються суто жіночими попри зміну статусу на змішану.
