12 березня у Лос-Анджелесі відбулася 95-та церемонія нагородження премії "Оскар" від Американської Кіноакадемії. Ведучим події був американський комік і телеведучий Джиммі Кіммел, а трансляцію події в Україні можна було дивитися на телеканалі Суспільне Культура.
Давно оскарівські номінації не були настільки щедро прикрашені хорошими фільмами, які хочеться порадити подивитися, які не забудуться вже через місяць (як можна сказати про "Coda" або "У руках пса", хоча обидві стрічки хороші). Але "Оскар" не був би собою, якби все пройшло без зауважень – він завжди знайде спосіб розчарувати глядача.
Що відбувається з "Оскаром"
Трохи цифр, щоби зрозуміти тенденцію. З 2017 року перегляди премії били антирекорди: згідно з даними каналу АВС, тоді церемонію дивилися 33 млн осіб (це стало найгіршим результатом за 10 років, але це тільки початок), у 2018 році рейтинги впали до 26,5 млн, у 2019-му – до 29,6 млн. Тренд тільки погіршувався: у 2020 році перегляди опустилися до 23 млн, а у 2021 році трансляцію подивилися всього 9,85 млн осіб.
Минулого 2022 року "Оскар" зібрав 16,6 млн глядачів – уже краще, але все ще другий найгірший показник за всю історію. Зрозуміло, що ситуацію треба якось виправляти, інакше "найпопулярніша" (через те й у чомусь найвпливовіша) премія ризикує перетворитися на не дуже цікаву програму, яку в ніч з неділі на понеділок ніхто дивитися не захоче.
У 2023 році за шоу взялися впевнено. Архаїчно-глянцева червона килимова доріжка, на якій раніше зірки кіноіндустрії змагалися у епатажності костюмів, уперше за 60 років пішла в небуття. Замість неї організатори замовили 4560-метровий килим з поліестеру "заспокійливого кольору шампанського". Цей килим мав нагадувати пляж на заході сонця.
Патологічне боягузтво і вибіркова політична некоректність
Ведучий Джиммі Кіммел пожартував, що такі зміни викликані тим, що минулого року Вілл Сміт піднявся на сцену і вдарив коміка Кріса Рока за несмішний жарт про його дружину. "Це показує, наскільки ми впевнені в тому, що кров не проллється", – сказав він.
Але разом із надмірною передбачуваністю у цьому можна розгледіти типові для американської кінопремії вади: патологічне боягузтво і вибіркову політичну некоректність.
Стосовно першого пункту організатори спробували виправитися – і не без успіху. Головний хіт року "Все завжди і водночас" забрав більшість нагород (але не всі). На сцені церемонії відбулося кілька емоційних моментів, що якісно відрізняють цьогорічне шоу від попередніх.
Мішель Єо стала першою азійкою, яка отримала "Оскар" як найкраща акторка за роль у фільмі "Все завжди і водночас", а її напарник Ке Хюі Куан після двадцятирічної перерви у кар'єрі став лауреатом відзнаки за найкращу чоловічу роль другого плану. У дуже сентиментальній промові йому не вдається стримати емоцій, актор дякує мамі, називає все це "американською мрією" і обіймає Гарісона Форда, з яким колись знімався у "Індіані Джонсі". Разом з тим Джеймі Лі Кертіс отримує перший "Оскар" за свою 45-річну акторську кар'єру за найкращу жіночу роль другого плану.
Люди очікували, що повернення Брендана Фрейзера буде відзначене великою перемогою. Так і сталося: за фільм "Кит" його нагородили в номінації "Найкраща чоловіча роль". Колись актор зі світовим ім’ям, відомий за фільмами "Джордж з джунглів" і "Мумія", провів останнє десятиліття вдалині від уваги, займаючись проблемами зі здоров'ям та особистими труднощами. Нагорода "Оскар" закріплює та продовжує його дивовижне відродження. Він подякував своєму режисерові Даррену Аронофскі за те, що той "кинув творчий рятувальний круг і підняв на борт".
Між цими емоційними сценами ведучий Джиммі Кіммел влаштовує "прожарку" зірок шоу-бізнесу, виходить на сцену з ослицею Дженні (та сама, що грала у "Банші Інішерина"), індійські виконавці з фільму "RRR" танцюють на тлі зображення Маріїнського палацу, а Елізабет Бенкс вручає нагороду за найкращі візуальні ефекти у супроводі кокаїнового ведмедя.
Квота на співчуття
Звучить весело, що ж не так? На жаль, кілька послідовних епізодів створюють враження, що українці свою "квоту на співчуття" вичерпали минулого року. По-перше, на відміну від багатьох міжнародних мистецьких подій, організатори "Оскара" вдруге відхиляють заявку на виступ президента України Володимира Зеленського.
Як зазначають у Variety, минулого року продюсер премії Вілл Пакер висловив занепокоєння, що "Голлівуд звертає увагу на Україну лише тому, що постраждалі від конфлікту – білі", а інші війни по всьому світу, які зачіпають кольорових людей, ігнорує. Також Академія "вважає за краще зосереджуватися на внеску кінематографічної спільноти й триматися якомога далі від усього політичного".
Це водночас не заважає їм у номінації "Документальний фільм" (де також була представлена стрічка від України "Будинок зі скалок") віддати перемогу проєкту канадського режисера про російського опозиціонера Олексія Навального. Промо-кампанія цієї "історії однієї людини та її боротьби з авторитарним режимом" проходила під лозунгом "Оскар для "Навального" врятує життя Олексія" – режисерка "Клондайку" Марина Ер Горбач в інтерв’ю Суспільному пояснювала, чому це, вочевидь, спрацювало.
"Ми всі розуміємо, що це не так, "Оскар" ніяк не врятує йому життя. Але для академіків важливо почути ось таку "додану вартість". Що вони не просто віддають свій голос за фільм, а роблять щось більше. Таке агресивне промо, "драматичне", перебільшене навіть, працює",– розповіла режисерка.
"Оскар" як політична трибуна
При декларованому бажанні "триматися якомога далі від всього політичного" можна згадати випадки, коли сцену "Оскара" використовували як політичну трибуну.
Наприклад, у 1975 році продюсер Берт Шнайдер отримав нагороду за документальний фільм "Серця і Уми" про війну у В'єтнамі. Шнайдер скористався шансом і замість промови "передав привіт" від глави північно-в'єтнамської делегації Паризьких мирних переговорів – і подякував антивоєнним активістам. Після цього ведучий шоу Френк Сінатра зачитав записку від організаторів, де йшлося, що Академія не несе відповідальності за політичні висловлювання, але їм шкода, що це трапилося того вечора.
У 1972 році акторка Джейн Фонда (також відома як "Ханойська Джейн" за свою активну позицію проти війни США у В'єтнамі) вбралася на "Оскар" у чорний костюм, бо вважала недоречним наряджатися у сукні, поки триває війна.
Не менш політизована ситуація відбулась на 65-ій церемонії у 1993 році. Тоді Річард Гір засудив вторгнення Китаю в Тибет: "Китайці провели кампанію культурного геноциду проти тибетського народу", – сказав актор, який через це й досі перебуває у чорному списку Кіноакадемії, а відвідувати церемонію йому заборонено.
Останній приклад: у 2003 році стрічка Майкла Мура "Боулінг для Колумбіни" отримала "Оскар" як найкращий документальний фільм. Відомий своєю критикою Республіканської партії США, традиційну промову режисер використав, щоб висловитися проти президента США Джорджа Буша-молодшого і вторгнення американської армії в Ірак.
Глядачі, незгодні з висловлюваннями Мура про політику, почали його освистувати. Їх спробували перекричати ті, хто підтримував позицію режисера. Після цього організатори церемонії вручення "Оскара" увімкнули музику і, за словами самого Мура, поспішили відвести його зі сцени.
Цитуючи ведучого української трансляції премії "Оскар" Лук’яна Галкіна: "Голлівуд – це ніби історія не тільки про гроші, але про цінності, які просуває західний світ, зокрема й зі сцени "Оскару"".
Згадаємо церемонію 2022 року. Актори виходили на ще червоний килим з українською символікою на одязі. Під час церемонії хвилиною мовчання висловили солідарність з Україною – це сталося після виступу акторки українського походження Міли Куніс. "Хочемо дотриматися хвилини мовчання, аби висловити підтримку народу України", – ці слова були на великому екрані під час шоу.
"Навальний" + російські олігархи + "Оскар"
У 2023 році жодної офіційної підтримки України помічено не було (якщо не зважати на жовте плаття Сігурні Вівер, яке ніби натякає "Дайте Україні більше Леопардів"). Також глядач міг помітити блакитні стрічки на одязі деяких учасників премії – це флешмоб на підтримку біженців і переміщених осіб по всьому світу #WithRefugees.
Своєчасне повідомлення, враховуючи, що через рік після початку повномасштабного вторгнення в Україну мільйони наших громадян вимушено залишили своє житло і виїхали з країни у пошуках безпечного місця. Але, попри радикальне неприйняття політичних висловлювань зі своєї сцени, організатори й академіки не тільки допустили фільм про опозиціонера країни-агресора, але й віддали "Навальному" перемогу.
Ще однією краплею стало звернення Світового конгресу українців (СКУ) до президентки Американської Кіноакадемії Джанет Янг із закликом прийняти відповідні рішення щодо фільму "Топ Ґан: Меверік" (Top Gun: Maverick) через його зв'язки з російським олігархом Дмитром Риболовлєвим, проти якого Україна ввела санкції.
СКУ у листі попросили однозначно відкинути фільми, що фінансуються "російськими олігархами або іншими особами, які підтримують геноцидну війну Росії проти України". Якою була реакція? "Топ Ґан: Маверік" отримав "Оскара" за "Найкращий звук".
І хоча продюсер "Будинку зі скалок" Азад Сафаров каже, що багато спілкувався з журналістами та упевнений в їхній підтримці, а членкиня Європейської кіноакадемії Олександра Костіна запевняє, що у Лос-Анджелесі можна побачити українські прапори – мабуть, це та вичерпана "квота на співчуття" до українців у боротьбі проти агресора підкреслює, що Американська кіноакадемія не повністю відчуває реалії сьогодення. Чим і нагадує ту саму архаїчно-гламурну червону доріжку (скільки не змінюй її колір), на якій знаменитості змагаються в епатажності на тлі війни в Україні.
Дякуємо нашим захисникам і захисницям, що ми маємо можливість обговорювати премію "Оскар", культурну дипломатію та українські фільми — це той відблиск звичайного життя, яке, здавалось б, неможливо уявити в умовах війни.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!
