Юрій Летняк – поліцейський психолог патрульної служби поліції особливого призначення "Тернопіль". Він служить на сході України з серпня 2014. Від друзів почув про створення добровольчого батальйону, тоді й став його бійцем. Чоловік розповів, що коли почалася повномасштабна війна – більшість військових його підрозділу вже були на сході.
"Нам надійшов сигнал від командування, був збір по тривозі, командир оголосив, що почалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України. На той момент частина нашого підрозділу вже перебувала на Донбасі, ми доукомплектувалися і вирушили до побратимів на схід".
Підрозділ Юрія виконував завдання в Лисичанську на Луганщині.
"Виконували роботу поліцейських, а також помагали Нацгвардії на позиціях. Головне – це охорона громадського порядку, ми виїжджали з мобільними блокпостами. З місцевим населенням, перш за все, проводили профілактику, бо було багато інформації про прихід ворожих ДРГ і частина місцевого населення співпрацювала з окупантами".
Юрій розповідає, що коли приїхали на позицію, то в місті майже не було людей. Більшість евакуювалися, а ті, хто залишився, переховувалися у підвалах. Світла та води не було, продуктів не вистачало.
"Ми забезпечували людей продуктами: сухпайками, крупи, макаронами – все ми давали. Найбільша необхідність – це була питна вода. Ми запитували місцевих жителів, де вони беруть її. І одна жінка розплакалася і розповіла, що п'ють воду з батарей для опалення. Її проціджували через вату чи марлю і так пили, бо інших варіантів не було".
27 квітня минулого року Юрій втратив трьох побратимів.
"Близько обіду почався масований артилерійський обстріл і продовжувався годину. Ми в радіостанції почули, що на сусідній позиції, що за 200-300 метрів, загинули троє і один поранений. Страху не було – це сто відсотків. Було лише бажання помсти, злості, щоб швидше закінчити війну і вигнати їх з нашої землі. 9 травня виїзний пост, де були поліцейські роти патрульної поліції особливого призначення "Тернопіль", росіяни знову накрили артилерійським вогнем. Тоді поранило двох побратимів. Їм надали домедичну допомогу та евакуювали до госпіталю в Бахмуті".
Завданням підрозділу Юрія на Луганщині було стежити за позиціями росіян і пересуванням їхніх диверсійних груп, та довелося взяти участь у бою.
"Десь о четвертій годині ночі диверсійно-розвідувальна група висунулася в нашу сторону. Ми її виявили вже за 70 метрів від нас і зав’язався бій. Він був недовгим, десь до години інтенсивної перестрілки і вони відійшли".
Юрій Летняк каже, що бійці впевнено налаштовані на перемогу.
"Якщо ми взяли в руки зброю, то маємо розуміти, що з нею вже треба бути до кінця. Не можна зараз зупинитися на половині дороги".
Читайте також
- "Люди хотіли почути, що росіяни вже не повернуться": тернопільська поліцейська про службу на Харківщині