11 березня у Житомирі попрощалися із 37-річним українським захисником Ігорем Щукіним, який загинув у боях на сході України третього березня 2023 року. В останній путь, стоячи на колінах, військовослужбовця проводжали кілька сотень людей, які зібралися біля Свято-Юріївської козацької церкви – не лише житомиряни, а й жителі інших міст України.
Ігор Щукін народився 15 грудня 1985 року в німецькому місті Потсдам. Згодом родина переїхала до Житомира, де він закінчив загальноосвітню школу номер 25. Вищу освіту здобув у житомирській філії Європейського університету. Займався страхувальним бізнесом. Захоплювався риболовлею – був учасником багатьох чемпіонатів зі спортивної риболовлі в Україні.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровільно пішов у підрозділ територіальної оборони, долучившись до захисту Києва. Згодом поїхав воювати на схід України. Ігор Щукін лікувався у військовому шпиталі, однак прийняв рішення повернутися на фронт.
Побратим Ігоря Євген розповів, що на передовій вони були разом з червня 2022 року: спочатку у Бахмуті, потім у Соледарі. Ігор Щукін загинув третього березня 2023 року під Кремінною під час обстрілу російською авіацією.
"Ми були у Бахмуті, Соледарі, на Лисичанському МПЗ – перебували там з літа минулого року: від 22 червня до шостого листопада. Зараз бойова частина підрозділу поїхала на Кремінну. Він загинув буквально через кілька днів після прибуття, тільки вийшли на позиції. Там був ворожий прорив – авіація, артилерія, танки, піхота. Деталей я не знаю. Знаю тільки, що загинув під час обстрілу у бойовому окопі", – говорить Євген.
"Ми з ним із 14 квітня в одній роті, в одному взводі – поряд жили, – розповідає бойовий побратим Ігоря Щукіна Микола з позивним "Бурий". – Він був сміливою та відважною людиною – доброю, чуйною. Таких дуже мало, як він. Одним словом, помирає цвіт нації. Такі, як він – самі загинуть, а товариша захистять. Що можна сказати? Він – герой".
Попрощатися із загиблим воїном приїхали його друзі із багатьох міст України.
"Він був доброю, порядною людиною, чудовим батьком. Немає слів, це дуже сумно, що війна забирає кращих. Слава нашому герою", – каже товариш Ігоря Щукіна Андрій.
Ігор пішов захищати Україну у перші дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Сестра полеглого воїна Катерина розповіла, що востаннє вони бачилися 26 лютого 2022 року, коли брат привіз із Києва до Житомира дружину та доньку.
"Він був світлою людиною, тому сьогодні ми прощаємося з ним у всьому світлому, – каже Катерина. – Коли він вирушав на фронт, то сказав дружині: "Буде важка розмова, але прийми її. Якщо мене не стане, візьміть тільки свіжі та світлі квіти. І жодного темного одягу". І ми виконали його останнє бажання".
30 січня 2023 року доньці Ігоря Поліні виповнилося п'ять років. Ігор написав рапорт на добу і приїхав на день народження.
"Приїхав, щоб зробити донечці Поліні, яку ми лагідно називаємо Ліночкою, сюрприз. І все місто об'їздив, аби знайти для дружини Анни її улюблені квіти – свіжі білі півонії. І він їх знайшов. Дружині зараз дуже важко. Вона вирішила не повертатися в Київ, у ту квартиру, де вони жили втрьох. Буде жити тепер в Житомирі", – говорить сестра полеглого воїна.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
