Рада Європи сьогодні 7 березня опублікувала експертний висновок щодо закону "Про медіа", що був підписаний президентом України Володимиром Зеленський 29 грудня 2022 року.
У відповідному документі сказано, що чинна версія закону є "суттєво кращою" за ту, яку аналізували експерти у вересні минулого року.
Водночас у Раді Європі зазначили, що чинний закон все ще містить низку недоліків. Серед них неузгодженість закону з Директивою щодо мови ворожнечі.
"Не всі ознаки, захищені статтею 21 Хартії основоположних прав Європейського Союзу підпадають під заборону мови ворожнечі. Всі вони підпадають під заборону дискримінації або переслідування, але вони також повинні бути включені до переліку ознак мови ворожнечі", — сказано у висновку.
Читайте також: Рада попередньо підтримала новий закон про медіа. Що він передбачає та як вплине на вступ до ЄС
Також експерти висловили занепокоєння щодо озвучення причин, з яких особа потрапляє до "списку заборонених". У ЄС вважають, що пункт про те, що можливі винятки в разі, якщо є правові підстави не розкривати причину є недоречним, оскільки всі причини викладені в статті 126.
Крім того, згідно з висновком, має проводитися повторна оцінка імен у даному "списку заборонених", що наявні на дату набуття чинності Законом, оскільки включення до списку є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів. Станом на зараз така повторна оцінка не передбачена.
Що відомо про ухвалення закону "Про медіа" в Україні
Законопроєкт "Про медіа" зареєстрували у Верховній раді 27 грудня 2019 року. Він мав стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. 19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.
30 серпня 2022 року Верховна рада у першому читання ухвалила новий закон "Про медіа" №2693-д. "За" проголосували 233 депутати. Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.
29 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон "Про медіа".
Водночас деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з Росією". Зокрема, закон містить:
- зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
- повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
- скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
- скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
- дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
- скасування заборони пісень російських виконавців.
Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facrbook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Читайте також
Дерусифікація, марафон, закон про медіа і фінансування культури під час війни — інтерв’ю з Ткаченком
Спілка журналістів попросила ОБСЄ перевірити проєкт закону "Про медіа"
