У Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрили виставку трансферів львівських стінописів ХVI-ХIX століть "Моя квартира скинула шкіру". Більшість із них були оздобленням кам’яниці родини Еміновичів на вулиці Вірменській, 17.
Серед представлених фрагментів переважають розписи стелі.
"Ми вирізали фрагменти, де є розпис, малярство. Нам вдалося все максимально відкрити, все, що можна, і зняти речі, які приховують більш цінні естетично і історично. Найцікавіше — це, напевно, ренесансовий період – це різьблені дерев'яні балки", — каже реставратор Василь Карпів.
Виставка під назвою "Моя квартира скинула шкіру" триватиме 10 днів. Після цього стінописи повернуть власникові будівлі, де вони були знайдені.
Прикладом того, як можна зберегти історичні розписи, є і сам Львівський муніципальний мистецький центр. Тут реставратори знайшли автентичні розписи і законсервували їх.
"Ми відкрили розписи двох періодів – кінця XIX і початку XX століття. Їх законсервували і зберегли для наступних поколінь в такому стані, в якому вони до нас дійшли. Найбільша складність цього процесу була, що всі ці стіни були замальовані такою олійною фарбою, як були замальовані під'їзди, а потім по кілька разів забілені крейдою. Фактично до нас вони дійшли в жахливому стані. І концепція реставрації цих розписів полягала в тому, щоб зберегти всі ці нашарування історичні", — каже реставраторка Ірина Гірна.
Допомогли з відновленням приміщення благодійники.
"Кошти на реставрацію стелі ми отримали з Німеччини, а друзі з Ісландії допомогли купити нам п'єц", — каже директорка Львівського муніципального мистецького центру Ляна Мицько.
Реставраційні роботи тут тривали від травня. Реставраторам допомагали волонтери. Окрім розписів у приміщені зберегли автентичні двері, вікна та паркет. А доповнили все ретро-меблями, частину з яких директорка Центру знайшла на смітнику.
"Ці крісла теж не пасували людям в інтер'єрі. Люстри були на смітнику в консерваторії, крісла всі фактично зі смітника", — каже Ляна Мицько.
На початку XX століття у приміщенні Центру був музей.
"Тут був Музей достойних польок у 1930-39 роках. Я зробила таке певне розслідування і ми виявили, що є фотографія, яка відповідає повністю цій стіні. Відповідно, це тільки підтвердило в нашій праці, що консервація цих прошарків історичних є дуже важлива, щоб нашу історію Львова передати далі", — додає директорка Центру.
Тепер це приміщення використовуватимуть як резиденцію релокованих митців, місце для зустрічей, театральних репетицій та проведення арт-терапії.
Читайте також
У Львові відкрили виставку волонтерів-документалістів "Розлам Харків"
