Тернополянка Наталія Хміль волонтерить від початку повномасштабної війни. Жінка працює лікарем бригади швидкої медичної допомоги. Також очолює гуманітарний штаб осередку Пласту станиці Тернопіль. Нещодавно отримала державну нагороду України "Золоте серце". Наталія розповіла Суспільному, що в Пласті перебуває понад 20 років.
За її словами, допомогу для бійців на передову та для людей, які живуть у прифронтових зонах, передають постійно. Один з останніх вантажів підготували для польового госпіталю.
"Передали нітрилові одноразові рукавиці, одяг для поранених, тому що часто їх не мають в що переодягнути й перевезти в інші лікарні. Також відправили великий генератор. Частково цю допомогу доставлять під Бахмут, де найважча точка", – каже жінка.
До місця призначення гуманітарний вантаж доправляє волонтер з Дніпропетровщини Михайло Мурашкін.
"У Тернополі ми втретє. Раніше тут забирали сонячні панелі й відправляли в Запоріжжя. Їх можна використовувати посеред поля, вони тихі й дають можливість підживити техніку й медичне обладнання там, де не можна використовувати генератори", – говорить Михайло Мурашкін.
Щоби знати, яка допомога потрібна людям на передовій, Наталія постійно перебуває на зв’язку з волонтерами.
"Чекаємо машину з Миколаївської області. Є така організація "Сталеві мурахи". Вони зараз працюють на Херсонському напрямку. Відправляють туди допомогу для військових на фронт та для місцевого населення. Тому що вони довго перебували під окупацією і там справді важка ситуація".
Звістка про повномасштабне вторгнення застала Наталію під час зміни на робочому місці. Жінка понад 20 років працює лікарем бригади швидкої медичної допомоги. Розповідає, з перших днів війни хотіла рятувати людей на передовій. Однак через проблеми зі здоров’ям змушена була залишитися в Тернополі.
"У мене була серйозна травма з коліном. Мене прооперували. Я розуміла, що можу бути тягарем для когось і не зможу надавати кваліфіковану медичну допомогу, тому що ситуації можуть бути різні. Якщо доведеться когось витягувати, виносити, а я не зможу цього робити. Тому вирішила, що тут буду потрібніша".
Щоб забезпечувати потреби військовослужбовців та місцевого населення у зоні бойових дій, Наталія налагодила благодійні зв’язки не лише в Україні, а й за кордоном.
"Спочатку ми збирали й організовували допомогу в Тернополі серед місцевого населення, друзів, знайомих, родичів. Та левову частину все-таки отримуємо з-за кордону. Основним донатом на сьогодні є хаб у Стокгольмі. Як тільки почалася війна, вони першими відгукнулися на наш запит і почали відправляти допомогу", – сказала волонтерка.
У волонтерських справах Наталію підтримує її чоловік Степан. Він служить у місцевій теробороні. У вільний від роботи час допомагає дружині. Розповідає, зустрів її у Пласті 13 років тому.
"Було кілька спільних таборів улітку. Подивився, як вона працює з дітьми. То була фантастика. Думаю, як з чужими, так і з нашими дітьми буде потім поводитися. Познайомилися, і вже ось стільки часу ми разом. Маємо двоє дітей, які також пластують", – розповів чоловік.
Нещодавно Наталія Хміль отримала державну нагороду України "Золоте серце". Така відзнака вшановує тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток волонтерського руху, зокрема, під час військової агресії Росії проти України.
"У цій нагороді є частинка кожного серця, хто долучається до нашої волонтерської роботи. І хабу в Стокгольмі, і пластунів, які мені допомагають, і колег, друзів, знайомих, родичів. Це заслуга всіх разом".
Читайте також
- Президент вручив орден кардіохірургу з Тернополя
