Чи готова Україна розслідувати злочини росіян. Відповідає правозахисниця

Чи готова Україна розслідувати злочини росіян. Відповідає правозахисниця

Ексклюзивно
Лікарня в Маріуполі, війна
Шпиталь у Маріуполі після обстрілів РФ, 9 березня 2022 року. Фото: АР

Українські правоохоронці зареєстрували близько 68 тисяч кримінальних проваджень щодо порушення правил і звичаїв війни під час агресії Росії проти України. Як розповіла Українському радіо голова Центру прав людини "Зміна", співзасновниця Коаліції "Україна. П'ята ранку" Тетяна Печончик, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі може взятися максимум за 10-15 епізодів. Решту справ треба розслідувати в Україні. Водночас у Кримінальному кодексі досі не зазначено злочини проти людяностіЗлочини проти людяності (англ. crimes against humanity) визначені в Римському статуті Міжнародного кримінального суду як "найбільш ненависні злочини". Це вбивство, винищення, поневолення, депортація, тортури тощо.Злочини проти людяності від воєнних злочинів відрізняються масштабністю, систематичністю та на відміну від воєнних, злочини проти людяності можуть бути скоєні лише проти цивільного населення.Окрім злочинів проти людяності в Римському статуті визначені воєнні злочини, злочин геноциду та злочин агресії. як вид злочинів. Є загальна стаття про воєнні злочини, але немає типології. І досі не визначена відповідальність командирів воєнних злочинців.

"Від 24 лютого 2022 року зареєстровано 68 тисяч кримінальних проваджень за статтею 438 Кримінального кодексу "Порушення правил і звичаїв війни". Це — неймовірний масштаб, набагато більший, ніж було в попередні 9 років окупації Криму та частини територій Луганщини і Донеччини", — підкреслила вона.

За словами правозахисниці, нині російські окупанти чинять такі ж злочини, як і раніше в Криму та на Донбасі, але в більшому масштабі.

"Якщо говорити про види воєнних злочинів та злочинів проти людяності, то більшість їх було зафіксовано до 24 лютого 2022 року саме на Донбасі. Щодо окупованого Криму, там було зафіксовано понад 40 насильницьких зникнень, які стосувались кримськотатарських активістів. А після 24 лютого 2022 року ми бачимо, що це вже тисячі викрадень людей на новоокупованих територіях України", — розповіла Печончик.

Вона звернула увагу на те, що викрадення супроводжуються катуваннями та нелюдським поводженням. Окрім того, дуже масовими є випадки мародерства. Відтак щодня правоохоронці реєструють одну-дві сотні нових проваджень.

"Ми бачимо, що непокаране зло, яке вторглося в Україну 2014 року, зараз значно збільшилось у масштабах. 68 тисяч відкритих проваджень — це не остаточна цифра. Щодня додаються 100-200 нових кримінальних проваджень", — пояснила посадовиця.

Окрім того, зазначена цифра не включає переважну більшість злочинів на територіях, які українська влада не контролює, додала правозахисниця.

"Наприклад, коли місто Маріуполь буде звільнено, там можуть відкритися тисячі нових епізодів", — зауважила вона.

На думку Тетяни Печончик, на розслідування такої кількості злочинів знадобляться десятиріччя.

"Наразі ми не можемо притягати до відповідальності російських командирів"

"9 років тому відбулися події Євромайдану, де загинуло понад сто протестувальників, і судові процеси ще й досі тягнуться. Хоча там масштаб злочинів був у сотні разів менший, ніж маємо зараз. Що заважає діяти швидше? Є декілька факторів. По-перше, слід розуміти, що воєнні злочини є набагато тяжчими, ніж звичайні кримінальні. Тобто якщо взяти зґвалтування, вчинене у мирному житті, і зґвалтування, вчинене військовослужбовцем під час збройних дій, то друге — це набагато тяжчий злочин, який не має термінів давності. Для розслідування таких злочинів дуже важливо надзвичайно ретельно збирати доказову базу. На жаль, минуло 9 років від початку нападу Росії, а у нас і досі не гармонізовано національний Кримінальний кодекс із міжнародними стандартами. У нашому Кримінальному кодексі взагалі не зазначено злочини проти людяності як вид злочинів. По-друге, якщо говорити про воєнні злочини, то у нас є просто загальна стаття про воєнні злочини, але немає типології. До того ж немає відповідальності командирів на рівні національного законодавства. Це означає, що наразі ми не можемо притягати до відповідальності російських командирів, які віддавали накази на вчинення тих чи інших злочинів, або принаймні знали про ці злочини і не зупиняли їх", — стверджує Печончик.

Верховна рада ще за пів року до широкомасштабного вторгнення проголосувала законопроєкт, який гармонізує національне кримінальне законодавство з міжнародними стандартами. Але президент Володимир Зеленський і не наклав вето, і не підписав його. Тобто цей закон не набув чинності

"99 відсотків воєнних злочинів треба розслідувати в Україні"

"Сьогодні всі 68 тисяч кримінальних проваджень зареєстровані в Україні за єдиною статтею Кримінального кодексу. І єдиний міжнародний суд, який зараз може розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду, що вчиняються на території України — це Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Однак міжнародний суд із цього величезного масиву воєнних злочинів може розслідувати максимум 10-15 епізодів. Тобто 99 відсотків воєнних злочинів, вчинених під час збройної російської агресії, мають бути розслідувані в Україні", — зауважила Печончик. Вона підкреслила: покладатися у розслідуванні злодіянь російських окупантів на закордонний "суд-чарівник" не варто.

Воєнні злочини. Усі новини

Читайте також

"Безкарне зло повертається в більших масштабах" — Кулеба під час засідання ООН щодо воєнних злочинів РФ

Кожна десята лікарня в Україні пошкоджена через атаки РФ — дослідження

"Варвари та нелюди" — Гарріс заявила про докази злочинів проти людяності російськими військовими в Україні

На початок