Родина Вакуленків займається фермерством, вони мають майже 2 тисячі гектрів землі. Усі розташовані поблизу лінії фронту. Неодноразово російські війська обстрілювали угіддя родини та склади, де зберігали зібране зерно. Як розповів фермер Юрій Суспільному, частина землі більше непридатна для посіву.
Юрій Вакуленко займається фермерством майже 30 років. Починав з 10 гектарів землі, зараз має близько 2 тисяч. "Хотілося свого. У 1993-му році написав заяву про виділення землі. Зараз маю п'ятдесят своїх і тисячу сімсот орендую. Мій прадід – куркуль, тож на мені його гени вийшли. Син Богдан – агроном, з ним і господарюємо", – розповідає фермер Юрій Вакуленко.
Ще Вакуленки родиною разом з місцевими волонтерять. З 2014-го їздили "на передок" – возили харчі і все необхідне. А тепер "передок" тут. Як почалася повномасштабна війна, роботу не припиняли, бо відступати нікуди. Юрій показує пошматовані боєприпасами поля, згорілу техніку і посічені уламками снарядів склади для зерна. "Труби здорові – то від "Смерча", тонша труба – то "Ураган", це "Торнадо" з парашутіком, зеленкувата – це авіаційна, хвостовик від "Граду", це – від Точки -У. Все у нас на пшениці позбирали, це труби з під касетних снарядів. Багато чого познаходили, а багато чого ще стирчить. Не дозволяє погода позбирати – то багнюка, то мороз, замерзло, не можемо викопати. Все що є у РФ на озброєнні, все є у нас по полях", – каже фермер.
Поля Юрія Вакуленка розташовані у менш ніж 10 кілометрів від лінії фронту.
"Це Донецький і Запорізький напрямки. Ми знаходимось зараз на площі 140 гектар. Тут у нас 3 вирви, у серпні був посіяний ріпак і обстрілювали нашу громаду і С-300 прилетіли сюди до нас на поле. Дякувати Богу, що тут нікого не було. Військових тут немає, а по кому вони стріляли – одному Богу відомо", – каже Юрій Вакуленко.
Від обстрілів та прильотів земля псується, каже фермер. Аби відродити родючість на цю територію доведеться завозити іншу землю.
"Така температура, що глина сплавляється. Його треба все загорнути і засипать новий грунт. Це все ми будемо робити, коли зберем урожай, бо якщо будемо зараз тут їздити, то знищимо ріпак. Вирви залишатимуться до збору врожаю. Випалена земля – є такий термін. Оце вона якраз тут", – каже він.
Поля, які ще безпечно використовувати, восени засіяли ріпаком та озимою пшеницею. Якщо збирати доведеться під обстрілами, на підпрємстві підготували каски та бронежилети. Додає, поля знаходяться у зоні ураження і артилерії.
"Але якщо вже щось серйозне назріває, то виїжджаємо. Коли затихає, то починаємо працювати: і сіяти, і косити", – додав чоловік.
Територія ферми постраждала не менше, аніж земля. По території били ракетами, з літаків та С-300, каже фермер.
"Тут лежало зерно, склад запчастин, обладнання нове, відремонтоване. 30 квітня у нас був найбільший обстріл, коли фактично було знищене господарство і потім 4 ракетних удари. Фактично били по території господарства", – додав він.
Після влучання ракет, склади ремонтували вже тричі, кажуть на фермі. Частина врожаю зіпсована, частина змокла. Що вдалося врятувати – немає де зберігати.
"Вивезли на елеватор. Ситуація по елеваторах дуже пагубна для мілких фермерських господарств. Вони обдирають так! Ми заплатили більше 400 тисяч за зберігання за три місяці. У нас один вихід - зберігати на місці, а на місці - можуть обстріляти і знову потече", – каже чоловік.
Реалізувати зерно доводиться за безцінь, каже фермер.
"Ті ціни, які нам пропонують у червоній зоні – смішні, Фактично, 90 % господарств нашої і сусідньої громади посіяли без добрив. Бо у нас немає за що купити", – додав він.
Окрім ферми, обстрілювали й село, де живе родина Юрія. Потрапляло і на подвір'я фермера.
"Машину посікло, хату, жінку схватив, кинув, упав на неї зверху, така сила появилася, було смішно, а потім уже не смішно було", – розповів Юрій Вакуленко.
Юрій каже, зараз він та такі ж аграрії потребують кредитів, бо кажуть, нема за що купити ні насіння, ні добрива, ні паливо.
"Дешеві кредити, доступні, бо якщо ми в червоній зоні, то нам їх ніхто не видає. Будемо просити в борг, якщо нам дадуть. У деяких господарствах, думаю, може й посівна не піти", – розповідає Юрій.
Навіть попри це, каже Юрій, планує засівати поля, як зможе, бо треба годувати українців.
"Ми ж фактично працюємо не тільки на себе, а на державу. А державі треба розвернутися до сільського господарства лицем, а не п'ятою точкою. А там буде як буде. Будемо виживати. Будемо працювати на перемогу. Скільки нас стане, стільки і будемо працювати", – додав фермер.
Читайте також
"Країну годувати треба". Як працювало аграрне підприємство Криворіжжя біля лінії фронту
На Дніпропетровщині через обстріли військ РФ знищено понад 400 гектарів полів з урожаєм
Півтори тонни насіння озимого ріпака: аграрії Дніпропетровщини отримали гуманітарну допомогу
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
