У Дніпрі, в центральній міській бібліотеці, відкрилася виставка ткацтва Валерія Гарагуца «Зіткано із ниток буденності». В експозиції – близько десятка робіт: рушники, шалики, доріжки. Це перша виставка майстра за час повномасштабної війни.
Про те, як виникають його вироби, які з них зараз мають попит та як ткання допомагає підтримувати українську армію, – Валерій Гарагуц розповів Суспільному.
Валерій Гарагуц, у минулому – дніпровський медійник і підприємець, мистецтвом ткання зацікавився 10 років тому. Тоді ж, розповідає, власноруч зробив свій перший ткацький верстат. Для людини з технічною освітою це було нескладно.
«Завжди мріяв мати ткацький верстат. Шукав, хотів купити, не знайшов, адже те, що продається, – мотлох. Або ж дуже дорогі – коштують, як автомобіль. У житті я до того ніколи верстату не бачив, дивився картинки в інтернеті. У мене технічна освіта. Тому купив дерев’яні бруски, взяв і зробив на одному диханні – прямо в квартирі. Але потім зрозумів свої помилки, почав його удосконалювати. Зробив й інші верстати. Останній мій верстат – компактний: і в машину влазить, і в двері квартири проходить. Бо ті верстати, на яких ткали наші бабусі, – займали всю хату», – каже він.
За десять років чоловік створив вісім верстатів. Усі – власноруч. На них зіткані сотні виробів. У творчому доробку Валерія – рушники, шалики та доріжки.
«Сам процес ткання дуже цікавий. Спочатку це було хобі. У якийсь момент я зрозумів, що це для мене терапія, медитація. Я сідаю за верстат – у мене зупиняється час. Починав я з найпростішого – полотняного переплетення. Потім верстат змінювався, можна було отримувати інші результати, а потім під якісь бажані результати робилися нові верстати», – розповідає він.
Рушники, шалики, "ряднини"
Візерунки для рушників майстер бере з давніх вишитих зразків – музейних, а також тих, світлини яких знаходить в інтернеті. Візерунки ж шаликів часто – це авторські розробки.
«Рушник тчеться – ниточка за ниточкою, крок за кроком створюється малюнок. А шалик – зовсім інше. Він «запрограмований» на верстаті. Я починаю ткати – малюнок незмінний. Шалики загалом почав робити випадково: було замовлення на слінги – носити дітей. Але коли слінг двометровий – то вже шалик», – каже майстер.
Свої вироби Валерій створює з натуральних ниток – бавовняних, лляних, вовняних. Для доріжок, які в наддніпрянських селах називають «ряднинами», використовує вживані текстильні речі, порізані на стьожки.
«Цей напрямок мені дуже подобається. Беру речі, які вже відслужили своє і їх могли б просто викинути, – а я їх перероблюю. Це екологічно. Це емоційно тепло. Дивишся на готовий виріб – оце моя футболка, я її так любив, а це моя сорочка, я її порвав на морі», – розказує чоловік.
Вироби з іменами та історіями
На виставці в бібліотеці представлені близько десятка його робіт. Зокрема, це три нові рушники, зіткані спеціально для експозиції за два тижні. Є також шалики й доріжки, а також плахта.
«За відгуками, всім найбільше подобаються шалики. Люди приходили на виставку, брали ці шалики, фотографували з ними – і надсилати мені фотографії. Це дуже приємно, це зворотній зв'язок, який надихає творити. Зараз ткання для мене – чи не єдиний спосіб заробітку, тому це важливо. Що ж до того, що затребувано, – зараз, під час війни, люди дуже просять яскраві кольори. Сам я люблю більш стримані барви, але іноді такий настрій – роблю яскраві. Вони мають найбільший попит», – говорить Валерій Гарагуц.
Кожен виріб Валерія має свою історію й назву. Про все це він пише на своїй фейсбук-сторінці «Зіткано з ниток буденності».
«У кожного виробу є ім’я. І я намагаюся щось розповісти про нього – як виникло, про що я думав, коли ткав. У моєму уявленні полотно – це наше життя. А ниточки – події, які відбуваються в нашому житті. Звичайні події складаються одна до одної й ми отримуємо полотно життя. Так я ставлюся до своїх виробів. Звісно, у них є певна енергетика, є мої переживання», – говорить майстер.
Про волонтерство
Наразі ткання допомагає Валерієві підтримувати українську армію – майстер спрямовує гроші на потреби військових, зокрема влаштовуючи аукціони.
«Наприклад, коли хтось з моїх друзів збирає на тепловізор, у мене немає великих коштів, а хочеться допомогти, – я влаштовую аукціон. Пишу: дивіться, оці вироби продаються, перераховуєте гроші на таку-то картку – я вам висилаю виріб. Був випадок, коли ми збирали на автомобіль, і за рушник чи шарф людина перерахувала 15 тисяч гривень. Це дуже приємно. І при цьому людина просить не розголошувати її ім’я – це і є волонтерство, на мій погляд», – говорить він.
Як відвідати виставку
Виставка ткання Валерія Гарагуца в дніпровській міській бібліотеці триватиме до 8 березня. Вхід – вільний (з 10.00 до 18.00, щодня, окрім понеділка).
Читайте також
Фестивалі, концерти та вистави. Куди піти на вихідних у Дніпрі
У Дніпрі презентували етнорозмальовку, присвячену Лесі Українці: як її можна отримати
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро