Рік тому у цей день на Донбасі розпочався новий етап війни Росії проти України, яка тривала тут із 2014 року. Зранку 24 лютого російська армія почала повномасштабне вторгнення по усій лінії фронту Луганської та Донецької областей. В останній вечір перед повномасштабним російським вторгненням на Донеччині відбулись мітинги — протести щодо визнання Росією терористичних угруповань "Л/ДНР" у межах українських областей.
Cотні жителів Бахмута, Краматорська, Маріуполя із українською символікою вийшли на акцію "Донеччина – це Україна".
На світанку російські війська почали обстрілювати Донбас ракетами.
На Луганщині повномасштабне вторгнення почалося з обстрілу Сєвєродонецького аеропорту, після чого в області оголосили загальну евакуацію.
Протягом березня росіяни захоплюють вісім районів області — місцеві жителі чинять їм опір.
Через чотири місяці майже вся територія Луганщини була окупована. Більше семи сотень кілометрів кордону області — з Росією: це найбільша протяжність серед усіх областей.
"Не було у нас стільки людей, щоб ми витримали оборону по всій лінії кордону плюс лінія розмежування. Тому я вважаю, що рішення, яке прийняли військові, що вони відійшли, але сконцентрувались на більш компактній невеликій частині Луганщини і протримались чотири з половиною місяці, це непоганий результат", — пояснює начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Українські війська змогли згодом відбити невелику частину території Луганщини. Нині під контролем ЗСУ 13 населених пунктів.
"Луганщина і Донеччина були в перших завданнях для наступу російських військ. Тому там була сконцентрована велика кількість військ, які змогли прорвати нашу оборону на північних районах: я маю на увазі Сватове та інше, тому що там географічно неможливо робити оборону з наступу, я маю на увазі з півдня. Тому ці території були фактично здані ради того, щоб утримати Харківську область та утримати іншу частину Донецької області", — вважає військовий історик Михайло Жирохов.
Маріуполь
На штурм Маріуполя, де жили півмільйона людей, 24 лютого росіяни кинули свої елітні підрозділи. Гатили по місту з неба, землі і води. Оборона міста тривала 86 днів.
"Маріуполь. Те, що він протримався, він дав змогу, як мінімум, припинити наступ росіян на Запорізькому напрямку Я не говорю зараз про Мар’їнку, Авдіївку — там були фортифікації, які вони досі не можуть зламати, тому що там сім років заливалось бетоном, тобто робилася лінія оборони. А ось наступ на Запоріжжя: там степова зона, і якщо б у них сили не були сковані в Маріуполі, ця лінія фронту, яка зараз, вона була би посунута. Я не думаю, що навіть Запоріжжя могло б втриматись", — припускає Жирохов.
Наразі у окупованому росіянами Маріуполі залишається близько 85 тисяч місцевих жителів. Росіяни зруйнували у місті житлові будинки, інфраструктуру, дороги.
"Маріуполь втратив за рік це понад 25 тисяч своїх мешканців. Це найбільша і найболючіша втрата, яка є. Втратив 1300 дітей, які вкрадені РФ. У Маріуполі зруйновані щонайменше 60 відсотків багатоповерхівок і не менше 40 відсотків приватних будинків. Вся інша інфраструктура теж втрачена", — розповідає радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.
Авдіївка
Дев’ять років поспіль росіяни регулярно, але безрезультатно штурмують Авдіївку, яка розташована за шість кілометрів від тимчасово окупованого Донецька.
"Дев’ять років там є фортифікаційні споруди. По-друге, Авдіївка — це вуличні бої. Це, наскільки я знаю, наскільки я пам’ятаю, з Донецька до Авдіївки ходив тролейбус. Тобто, де починається Авдіївка і закінчується Донецьк, невідомо. Вуличні бої вони завжди затратні", — пояснює Михайло Жирохов.
На сьогодні у місті не залишилось жодної вцілілої будівлі, зруйнований вщент промисловий гігант Авдіївський коксохім. За минулий рік від снарядів окупантів загинуло 90 людей, 200 отримали поранення. Ворог наразі намагається змінити стратегію взяття міста в лоб, і пробує оточити його.
"Спілкуючись із військовими, які боронять наше місто, я впевнений, що їм не вдасться ця стратегія, і місто вони навряд чи візьмуть. По-перше, хлопці наші стоять зараз вже на таких позиціях, що звідти їх дуже складно вибити. Ну, і по-друге ми всі знаємо, що от-от надійде нам те озброєння від міжнародних партнерів, яке дасть змогу їх трохи не то, щоб зупинити, а відкинути їх. Хлопці, якщо чесно, готуються до контрнаступу", — розповідає начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.
Бахмут
Найгарячішою точкою бойових дій на Донбасі залишається Бахмут. Понад пів року росіяни безуспішно штурмують місто.
Стріляють з гранатометів, з мінометів, стріляють з артилерії, систем залпового вогню. Все, що є на тій стороні, летить на територію міста. Стріляють хаотично, вижигають будинки, багато у нас пожеж за минулий тиждень, — каже заступник міського голови Бахмута Олександр Марченко.
Попри складну обстановку у Бахмуті досі залишається близько п'яти з половиною тисяч людей. Тиждень тому у місто обмежили в’їзд. За словами Марченка, в місто не пускають дітей, жителів міста із реєстрацію пускають вільно, журналістів, волонтерів — за перепустками.
"Соледар вони змогли взяти в лобову атаку. Коли вони пішли в лобову атаку на Бахмут, вони вже отримали дуже величезний спротив, величезні втрати і вони почали намагання перерізати комунікації", — пояснює Михайло Жирохов.
Бахмут стоїть і тримає фронт вже сім місяців. Це чи не найдовша битва за місто від 24 лютого.
Читайте також
Окупація й евакуація, оборона та звільнення. Рік тяжких боїв за Луганщину
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
