Тривожність, поганий сон, сльози: як дніпряни пережили рік повномасштабної війни

Тривожність, поганий сон, сльози: як дніпряни пережили рік повномасштабної війни

Тривожність, поганий сон, сльози: як дніпряни пережили рік повномасштабної війни
Фото: Суспільне Дніпро

Поганий сон, сльози, страх – з такими емоціями дніпряни стикалися за рік повномасштабної війни. І це нормально, розповів психолог Максим Реуцький Суспільному, нині українці переживають етап емоційних гойдалок.

Як впоратися з цим станом та коли варто бити на сполох – у матеріалі Суспільного

Що робити у разі повітряної тривоги, 6-річний Мишко знає напам’ять. Мама каже: не стала приховувати від сина, що розпочалася повномасштабна війна.

"Мишку я пояснювала як дорослому, як є. Це не табуйована тема, тому проговорювали, що така ситуація. Ми дивилися не дуже страшні фото чи відео, але реалістичні – ракета прилетіла на перемогу", – каже мати хлопчика Тетяна.

Тривожність, поганий сон, сльози: як дніпряни пережили рік повномасштабної війни
Тетяна разом із сином. Фото: Суспільне Дніпро

Тетяна згадує: вирішили з сусідами облаштувати підвал будинку, щоб дітям там було комфортно і не страшно.

"Маленький дитячий садочок у підвалі, ми намагалися зробити підвал як дитячу кімнату – іграшок наперли, якісь смаколики", – розповіла Тетяна

Чесно говорити з дитиною – найбільш вдала стратегія поведінки, вважає психологиня.

"Діти, які розуміють, що таке війна, вони дуже переживають, щоб з ними усе було гаразд, тут потрібна підтримка батьків, для когось нормально помолитися, намалювати малюнок", – каже дитяча психологиня Еліна Карепова.

У воєнний час, розповідає психологиня, змінилися і запити, з якими приводять дітей.

"Був вибух поряд, і дитина боялася, бо не знала, коли це знову трапиться. Ми виробляли певні стратегії: якщо немає сирени – це безпечно, чи небезпечно, є зовнішні фактори, на які можна спиратися, що батьки кажуть, і тоді тривога трохи менша", – каже вона.

Батькам варто звернути увагу на нетипову поведінку дитини, радить психологиня. Тобто на порушення сну, агресію, або навпаки – мовчання.

Як війна вплинула на дорослих

Нелегко пережили рік повномасштабної війни і дорослі дніпряни.

"Жахливо, просто жахливо, ми були за кордоном пів року, але повернулися. Вдома краще, і за кордоном погано, і вдома страшно. Дуже страшно за дітей, ми переймаємося за майбутнє, сподіваємося на краще", – каже жителька Дніпра Вероніка.

Психолог пояснює: переживати емоційні гойдалки нині нормально. Якщо ж людина не може контролювати свої емоції – це привід звернутися до спеціаліста.

"Якщо якийсь стан керує вами – неконтрольований страх, тривога, паніка, у цей момент потрібна допомога. Самолікування неприпустиме, алкоголь неприпустимий", – сказав психолог Максим Реуцький.

Психолог прогнозує: до завершення повномасштабної війни люди будуть зібраними, а вже після – можуть початися емоційні перепади, зниження імунітету. Утім, це швидко мине.

Читайте також

"Замальовуємо ракети сонцем". У Нікополі працює простір психологічної допомоги дітям

Як розповідати дітям про війну і вберегти їх від психологічних травм. Поради психологині Тетяни Обоянської

За рік по соціально-психологічну допомогу звернулися понад 5 тисяч жителів Дніпропетровщини. Де отримати

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Вибір редакції

На початок