Нацгвардієць із позивним Цербер на початку повномасштабного вторгнення був кулеметником у Маріуполі. Чоловік перебував на Азовсталі, згодом із побратимами тримав позиції у центрі міста. Під час боїв за Маріуполь отримав поранення. З оточеного ворогом міста військовослужбовця евакуювали гелікоптером. Нині нацгвардієць продовжує захищати Україну у бригаді “Азов”.
Його історію розказала пресслужба Східного оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України.
На початку повномасштабного вторгнення нацгвардієць з позивним Цербер проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України у Маріуполі.
“Мені лишалося 30 днів до звільнення у запас, коли почалося повномасштабне вторгнення. Прокинулися по тривозі, але спочатку не повірили, що все це дійсно може відбувалося. За два дні ми були вже на “Азовсталі” — останньому форпості. Але потім нас відрядили до “Азова”. Ми підвозили снаряди артилерії. Через півтора-два тижні боєкомплект закінчився, і я пішов добровольцем на “нуль”: моя перша позиція була у центрі Маріуполя за драмтеатром”, — згадує нацгвардієць.
Бачив, як росіяни авіабомбами знищували драмтеатр, де знаходилися цивільні, каже боєць.
Маріуполь росіяни обстрілювали з усіх видів озброєння.
“Було дуже багато російської авіації, артилерії. О 7:00 розпочиналися у них артилерійські обстріли. Потім після цього йде техніка: два-три танки, виходять на позиції й вистрілюють свій боєкомплект до кінця, після цього виходять їхні БТР. І після цього йде піхота. І так само все вистрілюють. Техніки в них було дуже багато”, — розповідає нацгвардієць.
Під час вуличних боїв Цербер отримав поранення. Через три доби, каже, його евакуювали гелікоптером у Дніпро:
“Поранення отримав 28-гоберезня, у Приморському районі. Танк пролетів дуже швидко перехрестя, пішов на розворот і відпрацював по будівлі, де ми були. 31-го березня о 6-й чи 7-й годині ми вилетіли гелікоптером. Ми летіли настільки низько, що ніби торкалися землі. Коли ми вже прилетіли, приїхало дуже багато “швидких”. Я не знав, де я. Але там була дуже добра тітонька, її звали Надія, здається. Вона спитала чи знаю я номер телефону рідних. Я маму набрав, просто сказав: “Алло, мамо! Привіт я живий! І вона якось відразу зрозуміла, що я в Дніпрі”.
Наразі військовослужбовець пройшов лікування після поранення та повернувся на службу до побратимів у бригаду “Азов”.
Читайте також
Майор "Азову" про оборону Маріуполя, полон та теракт в Оленівці
“За кожен метр землі гинуть наші побратими”. Один день звільнення Лимана у спогадах бійців ЗСУ
“Російські мобілізовані приходять, щоб вмерти” — офіцер Нацгвардії про бої за Бахмут
Росіяни застосовують тактику людського валу. Офіцер Нацгвардії розповів про оборону Бахмута
Пішов воювати, аби пришвидшити перемогу. Історія нацгвардійця, який обороняє Бахмут
"Намагаюся бути корисним до останнього". Поліцейський з Маріуполя після полону повернувся на Донбас
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram