У селі Циркуни в передмісті Харкова перепоховали тіло 55-річного Ігоря Гриценка. Чоловіка під час окупації росіяни застрелили та намагалися спалити.
На прощання з Німеччини приїхала донька Ігоря Людмила Пивоварова.
"Він подзвонив мамі й каже: "У мене таке передчуття, що ми більше не зустрінемося". Ці слова були як фатальні. Він сказав, що всіх дуже-дуже любить", — згадує Людмила останній дзвінок батька, за день до вбивства.
За попередніми даними обласної прокуратури, у травні — за кілька днів до звільнення села — Ігоря розстріляли російські військові.
Тіло Ігоря знайшли батьки Сніжани Канаєвої у підвалі будинку.
"Було багато гільз. Кажуть, що три постріли були — у спину і в голову. Вони його вбили, а потім хотіли спалити будинок, але мешканці своїми силами погасили пожежу. Вони встигли", — розповідає Сніжана.
Поруч із тілом загиблого лежав його розірваний паспорт громадянина України.
"За що вбили батька — я досі не розумію. Він дуже багато допомагав односельцем. Мені дуже тяжко жити з думкою, що я, можливо, ніколи не зрозумію мотиву цього вбивства. Він був нормальною, доброю, класною людиною. І за що, ні про що отак просто розстріляти, засунути його в підвал і ще й підпалити — це не те що звірство. Мені здається, навіть останній звірюка не зробить так, як зробили ці росіяни", — говорить донька.
Повертатись Людмилі у Циркуни нікуди: будинок, у якому жив батько, теж зруйнований. У березні минулого року він згорів внаслідок обстрілу.
Читайте також
"Я постійно молилася, щоб він був живий": жителька Циркунів — про окупацію та визволення
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
