На Netflix вийшов біографічний фільм "Незламний дух" за книгою австралійської мандрівниці і мореплавиці Джесіки Вотсон, яка у 16 років здійснила навколосвітнє плавання. Назва – ніби про нас, українців, але сама пригода, навпаки, максимально далека від нашої реальності. Екстрим, океан і челенджі мирного життя, – здається, це має допомогти нам пережити цей нестерпно тривожний тиждень. Авторка програми "Віра в кіно" на Радіо Промінь підготувала огляд стрічки "Незламний дух".
Про що фільм?
Джесіка Вотсон – реальна героїня, про яку ми чули бодай краєм вуха. Наприкінці нульових ця дівчина у свої 16 вирушила у навколосвітнє плавання. Вона мріяла встановити світовий рекорд і стати наймолодшою людиною, яка пропливе навколо земної кулі – сама і без зупинок.
Ух ти, оце так історія! – мабуть, подумаєте ви. І я так подумала. Тут уже й вигадувати нічого не треба, тільки взяти і обережно перенести на екран. І саме з цим у творців фільму "Незламний дух" виникли труднощі. Вони показали підготовку до подорожі (хоча і не так достовірно, як хотілося б) і найцікавіші дні самого плавання, яке тривало понад півроку. Формальні перепони, нездорову цікавість преси. Простежили, як і коли народилась ця божевільна мрія – вирушити в одиночне плавання. Проте майже не показали, як штормить людину зсередини на 5-му чи 10-му тижні самотності й екстремального існування.
Провести 210 днів наодинці посеред океану – непросте випробування для психіки. І дорослі "Робінзони" втрачали голову, а тут 16-літня дівчина, в якої лише раз чи два виникає думка про те, щоб здатись. Звичайно, можна нескінченно захоплюватись мужністю і витримкою реальної Джесіки Вотсон, але від кіно хочеться правдивої психології. Як саме дівчині вдається долати мільйон страхів – самотність, шторм, поразку, зрештою, смерть. Вона ж не супервумен із коміксу.
І я впевнена, що акторка Тіган Крофт могла б усе це зіграти. Те саме стосується батьків – важко віриться, що вони отак просто відпустили доньку в одиночне плавання. Мабуть, найживіша людина у цій екранізації – наставник Джесіки Бен, який переживає реальні емоції, сумніви і розчарування.
Висновок
"Незламний дух" погано працює як психологічна драма. Трохи краще – як фільм-виживання, в якому людина 200 днів змагається зі штормами і штилями різних океанів.
У мене немає особливих претензій до графіки, хоча знавцям фільмів-катастроф навряд чи буде лячно від кадрів морської стихії. Але найкраще це кіно працює як релакс: красива пригода, героїня, яка викликає емпатію, океан в різному настрої, інше життя, інші виклики. Старі, але цілющі меседжі про те, що "втілювати мрії важко, але воно того варте".
Шкода лише одне. Що реальну історію про силу духу це кіно перетворило в приємну казочку, яка недооцінює труднощі і небезпеки. Отак подивишся і подумаєш: і що там складного – кілька океанів перетнути! Таке враження, що автори хотіли знати супермотиваційне кіно для підлітків... і перестаралися.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!