Ще до початку повномасштабної війни французький режисер Еллі Грап зняв історію української гімнастки, яку події Революції Гідності застають за кордоном. "Ольга" – це перший художній фільм про Євромайдан, створений у копродукції України, Франції та Швейцарії.
Це кіно про особистий вибір, переживання травми на відстані і про те, що принцип "спорт поза політикою" вже не працює. Чому цю стрічку варто подивитися саме зараз — у рецензії оглядачки Радіо Промінь Віри Сивачук.
Про що фільм "Ольга"
Осінь, 2013 рік. 15-річна українка Ольга вирушає до Швейцарії, щоб взяти участь у турнірі зі спортивної гімнастики. Ба більше, дівчині пропонують змінити громадянство і виступати за швейцарську збірну.
Іще одна причина, чому Ольга опинилася за кордоном, – безпека. Її матері-журналістці погрожують. Поки дівчина відпрацьовує гімнастичні фігури і шукає спільну мову з ровесницями, в Україні починається Євромайдан. На тренуваннях і заняттях у швейцарській школі дівчина плаче над кадрами 30 листопада. Хвилюється за матір, з якою часто немає зв'язку, і слухає подругу, яка із захопленням описує атмосферу Майдану.
Тим часом наближається вирішальний момент у спортивній кар'єрі героїні – чемпіонат зі спортивної гімнастики. "Ольга" – це класична спортивна драма, оточена контекстом Євромайдану. Режисер паралельно розгортає дві сюжетні лінії: боротьба героїні за своє місце у спорті та боротьба українців за місце у вільному світі.
За часом переважає перша – фільм докладно змальовує тренування і труднощі адаптації Ольги до нового середовища. Спортивна частина, як на мене, бездоганна, адже виконавиця головної ролі Анастасія Будяшкіна – професійна гімнастка.
Як завжди у спортивних драмах, успіхи і невдачі, відбори і травми йдуть пліч-о-пліч. А ще суперництво в команді, хоча тут і немає такої токсичної атмосфери, яку ми звикли бачити в класичних спортивних фільмах.
І все ж, якби не український контекст, ще більш актуалізований війною, ця стрічка так і залишилася б тільки добре знятою драмою про спорт.
Висновок
І тут повага Еллі Грапу – режисер-іноземець показує події Євромайдану через українську оптику. Він не просто вмонтовує в кіно головні документальні кадри Революції Гідності – від 30 листопада до 20 лютого.
У фільмі є показова сцена, в якій героїня намагається пояснити швейцарській рідні, що ж насправді відбувається в Україні. Або інша, в якій колишній тренер Ольги маніпулює мантрою про те, що, мовляв, "спорт поза політикою". Знайомо, правда ж?
Так, можливо, з цієї історії вислизає щось ментальне – відтінки емоцій, асоціації, тригери, які чіпляють лише нас. Зокрема, можуть виникати питання щодо мови героїв. Але в цілому фільм переконливо відтворює драму українки, яка змушена існувати в двох реальностях і переживати травму свого народу на відстані.
Здається, зараз настав час стрічки "Ольга". Адже 8 років потому ці відчуття знову актуальні – і вже для мільйонів українців.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!
