Впродовж року повномасштабної війни в Чернівецькій області стало менше публічних конфліктів між обласною адміністрацією та міською радою. В регіон релокувалися майже 100 підприємств та живуть близько 70 тисяч переселенців. Як вони вплинули на місцеву економіку та суспільні настрої — Суспільне дізналося у експертів.
"Попередні правила гри стали неприйнятними”. Як змінилася політична ситуація в регіоні
24 лютого 2022 року в міській раді Чернівців планували голосувати за відставку секретаря міськради Марини Кирилюк. Ініціаторкою проєкту рішення була депутатка Яна Брус. Причиною вона називала те, що Кирилюк неналежно виконує свої обов'язки. Втім після початку вторгнення депутатка відкликала свій проєкт рішення, бо хотіла присутності всіх депутатів у сесійній залі.
Після 24 лютого політична напруженість між різними депутатами зменшилася. На думку Анатолія Круглашова, який є завідувачем кафедри політології та держуправління Чернівецького національного університету імені Федьковича, у міськраді змінився розклад голосів, зокрема й через те, що частина депутатів вступили до лав ЗСУ.
"Те, що раніше вважалося "нормальними" і неформальними правилами гри стало неприйнятним. Битви за посади, штучні коаліції, перетягування депутатів у цих умовах виглядають небезпечним для функціонування міської ради, а "шкурняки" — більш ризикованими та помітними для громадськості", — розповів політолог.
Раніше в коментарі Суспільному політолог Ігор Баб’юк розповідав, що більшість в міській раді фактично не змінилася. Водночас міський голова та його партія часом шукають ситуативних союзників серед депутатів з опозиційних фракцій для голосування за певні рішення.
"З боку більшості є частина депутатів, яка критикує діяльність міського голови. Зокрема це пов’язано із заміною компанії з вивозу сміття на абсолютно нову, а також через значні витрати на ремонти доріг і тротуарів, які можна було б зробити меншими фінансовими зусиллями. Якість робіт теж викликає критику з боку депутатів, які підтримують мера", — розповідав Баб'юк.
Читайте також: Зміна голови ОВА, прощання з ОПЗЖ, нові депутати в міськраді. Топ-5 подій в чернівецькій політиці за рік
На думку Круглашова, депутати міськради мали б висловлювати чіткішу позицію з місцевих та загальнонаціональних питань в умовах повномасштабного вторгнення.
"З одного боку, у депутатському корпусі стало набагато менше скандалів та конфліктів, але також і менше публічності та чіткого декларування своїх поглядів. Зокрема про те, до чого повинна прагнути міська рада в нових умовах, як депутати вибудовують свою роботу на сесіях, комісіях, з виборцями і територіальною громадою загалом", — вважає науковець.
Водночас, на думку науковця, у місцевих радах послабився громадський контроль за роботою влади, зокрема у сфері публічних закупівель.
"Змістовного і партнерського діалогу влади та громадськості непомітно фактично на всіх рівнях. Складно побачити зараз роль громадських рад, консультації з громадськістю, дієві публічні обговорення місцевих і регіональних питань. Подібне оминання публічності створює підстави не тільки для можливих корупційних діянь і зловживань владою, але й не зміцнює довіру суспільства до влади", — розповів Анатолій Круглашов.
До повномасштабного вторгнення між тодішнім очільником ОВА Сергієм Осачуком та міським головою Чернівців Романом Клічуком були публічні конфлікти. В інтерв'ю Суспільному Клічук сказав, що Осачук несамостійний політик. Сам Осачук у інтерв'ю на радіо "Буковинська хвиля" розповідав, що намагався налагодити роботу з Клічуком, однак чув лише те, що "меру заважають працювати".
Попри це, 24 лютого Осачук та Клічук на спільному брифінгу розповіли, що в Чернівцях та області все працює у штатному режимі та закликали буковинців зберігати спокій.
За словами Анатолія Круглашова, спроби об’єднатися та відкласти суперечки між політиками під час війни є зрозумілими та необхідними. Втім міський голова Клічук і тодішній начальник ОВА Осачук представляють різні групи інтересів, які змагалися за владу над містом та областю. З цим пов’язані розбіжності, які були між ними та подальше загострення взаємин, розповів науковець.
Торік у липні звільнили Сергія Осачука і призначили замість нього Руслана Запаранюка. На думку політолога, після заміни начальника ОВА публічна комунікація між ОВА, Чернівецькою міськрадою та облрадою стала кращою. Водночас кадрова політика Запаранюка могла б бути більш збалансованою, зокрема у виконавчій владі потрібно більше фахівців із безпеки та державного управління, вважає науковець.
"Є певний ухил в сторону переважання фахівців з фінансового сектора. Ясна річ, що це дуже важливо, втім хто закриває інші сектори? Гуманітарна і міжконфесійна політика теж є дуже важливими для нашого регіону. Особливо враховуючи ситуацію у взаєминах поміж УПЦ і ПЦУ" — говорить він.
За словами Анатолія Круглашова, у військових адміністрацій стало більше повноважень і впливу. З одного боку, це дозволяє більш оперативно вирішувати питання та реагувати на загрозливі виклики, втім посилює залежність процесів публічного управління від їхніх керівників. На його думку, повноваження ОВА мають бути більше зосереджені на безпековому секторі й виконанні пріоритетних завдань державної політики, а за соціально-економічну, освітню та культурну сфери мають відповідати місцеві ради.
Також, на його думку, ОВА і місцевим радам потрібно продовжувати розвивати співпрацю з Румунією та Молдовою. Зокрема місцева влада могла б ініціювати спільні засідання рад із представниками румунських міст, а також розвивати нові формати співпраці за операційною програмою Румунія-Україна, яку продовжили до 2027 року.
Позитивним, хоч і довгоочікуваним, Круглашов називає відкриття пунктів пропуску Красноїльськ та Дяківці. У добудові цих двох КПП є роль як ОВА, облради, так і громад. Для регіону всебічна співпраця з сусідами є важливими пріоритетами, вважає політолог.
Як змінилися суспільні настрої буковинців за рік повномасштабної війни
У перші години й дні повномасштабного вторгнення відбулася суспільна мобілізація та усвідомлення того, що треба діяти швидко, щоб протидіяти окупантам, розповіла Суспільному Наталія Нечаєва-Юрійчук, яка є докторантом кафедри політології та держуправління ЧНУ.
"Хтось пішов до мобілізаційних пунктів, до центрів комплектування, організовувати загони тероборони. Хтось почав збирати продукти, одяг, і все, що можливо для регіонів, де були бойові дії. Кожна людина приймала для себе рішення, де вона може бути найбільш корисною у цей момент", — розповідає вона.
За її словами, близько чверті суспільства, якщо не більше, системно займаються волонтерством, ще частина людей менш активні в цьому напрямку, втім працюють на своїх робочих місцях в стресових умовах, сплачуючи податки і таким чином підтримуючи місцеву економіку. Водночас є і незначний відсоток людей, які намагаються відмежуватися від війни, сформуваши таким чином певний психологічний захист, вважає Нечаєва-Юрійчук.
"Стан буковинців не відрізняється від загальнонаціонального. Рівень тривожності, депресії, соціальної дезадаптації посилився. Суспільство дезорієнтоване, втомлене і не знає, як справитися з низкою викликів, які є сьогодні", — розповіла науковиця.
Також на суспільні настрої буковинців впливали й скандали, пов’язані з корупцією та гуманітарною допомогою, вважає Наталія Нечаєва-Юрійчук. За її словами, в місцевих стрічках соцмереж зріс рівень мови ворожнечі не лише в політичних обговореннях, але й, зокрема, на теми гендеру та ейджизму.
За її словами, громадам варто працювати над інтеграцією переселенців. Водночас потрібно поступово відходити від простого надання продуктових наборів, а створювати умови для соціалізації та адаптації людей, які переїхали у Чернівецьку область. Наразі, згідно з даними ОВА, в регіоні зареєструвалися 88 тисяч вимушених переселенців.
Торік до обласного центру зайнятості звернулися понад 2600 переселенців, з них 500 людей працевлаштувалися. Цьогоріч, станом на початок лютого, роботу отримали 20 переселенців з понад 370, які звернулися до центру, повідомляла Суспільному начальниця відділу інформаційної роботи центру зайнятості Наталія Гаврада.
Після початку повномасштабного вторгнення понад п'ять тисяч переселенців стали на облік в обласному центру комплектування, повідомила Суспільному речниця центру комплектування Тетяна Попович.
"Громади мають створити умови для адаптації переселенців. Водночас і самі переселенці мають включатися і щось робити, а не просто чекати, поки все налагодиться", — розповідає Нечаєва-Юрійчук.
Нечаєва-Юрійчук впродовж шести місяців працювала з переселенцями і жителями громад у Чернівцях та Мамаївцях в межах проєкту “Не сам на сам”, підтриманого фондом “Відродження”, під час якого провели понад 70 інтеграційних заходів, зокрема й з психологічної підтримки. За її словами, переселенці потребують культурної та освітньої інтеграції, а також спілкування.
"Я бачила, як змінюються відносини в цьому середовищі. Якщо на початку переселенці і місцеві сідали у двох різних місцях, то наприкінці — вже разом, спілкувалися між собою, встановлювали якісь контакти", — сказала науковиця.
Місцевий бізнес адаптувався, але релокованих підприємств могло б бути більше
Однією з найбільших проблем для збереження бізнесу стали відключення електрики через російські обстріли інфраструктури, розповів Суспільному економіст Богдан Сторощук.
"Загалом бізнес цю проблему вирішив через генератори, інвертори і акумулятори. Звичайно були окремі заклади, як дрібні, так і великі заклади в сфері послуг, які під час відключень закривалися", — говорить Сторощук.
Також проблемою для бізнесу він назвав скорочення соціальних видатків, оскільки це зменшило споживчий попит на місцевому ринку.
Адаптації бізнесу в умовах воєнного стану сприяло те, що Чернівецька область серед регіонів, які є найбільш безпечними. Зокрема й через це в область релокувалися майже 100 підприємств. Станом на грудень 2022 року в області працювали 92 релоковані підприємства. Найбільше з них у Чернівецькій, Вижницькій та Хотинській громадах, йдеться на сайті Чернівецької ОВА.
За словами Сторощука, через релокацію бізнесу в області збільшилось виробництво товарів та надання послуг, відповідно й зросла сплата податків та доходи жителів регіону. Останнє, зокрема й через те, що на релокованих підприємствах працюють й місцеві жителі.
Станом на 21 лютого 2023 року, релоковані підприємства сплатили понад п'ять мільйонів гривень податків до місцевих бюджетів, йдеться у відповіді
Скріншот Відповідь податкової на запит Суспільного. податкової на запит Суспільного.
Також через активізацію волонтерського руху та попит з боку релокованих підприємств та переселенців, пожвавилася місцева роздрібна й гуртова торгівля, зокрема продуктами, засобами гігієни та одягом.
Водночас, на думку економіста, місцева влада могла б більше працювати з підприємствами, які потенційно могли б переїхати на Буковину. Зокрема, напряму спілкуватися з власниками бізнесу зі сходу і півдня та обговорювати з ними можливості від релокації.
"Місцева влада спрацювала непогано, втім зробила далеко не все можливе. Потенціал був значно більшим, зважаючи на те, що ми є прикордонною областю, у якій відкриваються нові пункти пропуску, а також одним з найбезпечніших регіонів", — розповів Сторощук.
Читайте також: "Заповнили заявку – з Хотина передзвонили за пів години". Як на Буковину переїхала компанія з виробництва розеток
До Закарпатської області релокувалися понад 430 підприємств, повідомляв начальник ОВА Микита. На Львівщину — понад 230 підприємств, йдеться на сайті ОВА. Водночас в Івано-Франківську область переїхали 70 підприємств, з них 49 продовжують працювати, розповідала начальниця ОВА Онищук. У Тернопільську область — 58 підприємств, повідомляв очільник ОВА Труш.
Приїзд в область переселенців, на думку економіста, стимулював місцевий ринок праці та пожвавив рівень зайнятості.
Читайте також
"Мріяв стрибнути з парашутом, а довелось десантуватись на сході". Як війна змінила буковинців за рік
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини