Станції київського метрополітену не працювали через проведення там заходів державного рівня та різних подій. Люди, які займалися організацією, повинні були бути в безпеці, а станції метро якраз можуть це гарантувати. Про це повідомив керівник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський в інтерв'ю ТСН.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну станції київського метрополітену перейшли в режим укриття. Транспортні перевезення не здійснювались.
Метрополітен столиці відновив перевезення пасажирів ранком 28 лютого. Проте станції "Майдан Незалежності" та "Хрещатик" і переходи між ним були закритими й надалі. Через 10 місяців, 20 грудня станції відкрили.
За словами Брагінського, деякі підземки були зачинені на вимогу військових, а не рішенням керівництва метрополітену.
"Це була необхідність із міркувань безпеки, охорони та оборони міста. Навіть під час відновлення роботи тих чи інших станцій враховувалася поточна ситуація в столиці, відповідні дозволи і рекомендації військових", — сказав очільник столичної підземки.
Він розповів, що на цих двох станціях проходили концерти та важливі державні зустрічі, але це не було причиною закриття станцій. Як зазначив Брагінський, метрополітен був лише майданчиком для проведення цих заходів, а не їх організатором.
"Дійсно, на вказаних станціях проходило дуже багато подій. Це найбезпечніша у місті локація і там проходили заходи державного рівня. У нас неодноразово бував Президент України Володимир Зеленський, проводив на станціях пресконференції з закордонними ЗМІ", — розповів Брагінський.
"Особисто моя думка така: всі заходи, які допомагають людям тримати фокус на війні, спонукають до підтримки від наших закордонних партнерів, а також заходи, які акумулюють кошти для ЗСУ дуже для нас важливі, де б вони не відбувалися. А метрополітен – це безпечна локація", — підкреслив керівник КП "Київський метрополітен".
Що відомо про роботу столичного метрополітену під час воєнного стану
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну станції київського метрополітену перейшли в режим укриття. Транспортних перевезень не здійснювалось.
Метрополітен столиці відновив перевезення пасажирів ранком 28 лютого. Потяги курсували без зупинки на станціях у центрі міста з інтервалом 40 хвилин.
Наприкінці квітня Київська міська державна адміністрація уточнила режим роботи метро під час повітряних тривог. Зокрема, із пересадочних вузлів відновили роботу “Золоті ворота” — “Театральна”; "Площа Льва Толстого” — “Палац спорту”. Без зупинки поїзди слідували повз станції: “Майдан Незалежності”; “Хрещатик”; “Кловська”.
З 16 травня у Києві відновлено електронну плату за проїзд у комунальному громадському транспорті: як в метро, так і в наземному.
У червні у київському метрополітені інтервал руху скоротили до 4-5 хвилин у пікові години, у міжпікові – до 8-10 хвилин. Для пасажирів відкрили другі вестибюлі на станціях "Дарниця" та "Видубичі". На станціях "Осокорки" та "Лісова" роботу вестибюлів змінили. Без зупинки поїзди продовжили курсувати повз станції "Хрещатик", "Дніпро", "Гідропарк", "Майдан Незалежності".
16 грудня після атаки РФ через пошкодження енергетичної системи та аварійні відключення електроенергії у столиці не курсували поїзди метрополітену. Підземні станції працювали як укриття, а для пересування містом влада столиці збільшила кількість одиниць наземного громадського транспорту. Відновити рух потягів підземки вдалося наступного ранку, 17 грудня.
Читайте також
У київській підземці з'являться наскрізні вагони
