Кропивничанка Лариса Прохватилова – інженерка за освітою. Екскурсії містом проводить третій рік. Спочатку розповідала своїм дітям про Кропивницький. Для цього шукала інформацію в інтернеті. 2020 року відвідувала курси екскурсоводів від громадської організації "Екскурс-інформ" і Всеукраїнської асоціації гідів. Зі слів жінки, хотіла отримати лише історичні довідки, та її ознайомили й з методикою підготовки й проведення екскурсій.
21 лютого відзначають Всесвітній день екскурсовода.
Місто стало відкриттям
"Я спочатку відкрила для себе місто, а потім почала про нього розповідати", – сказала Лариса Прохватилова. За її словами, досі не всі кропивничани знають, які цікаві люди в минулому тут жили. Один з таких – Ігор Тамм. "Як багато людей знають, що в нашому місті жив нобелівський лауреат? Він навчався й працював тут".
З іменем Тамма пов'язаний будинок, де нині розташована обласна служба з надзвичайних ситуацій. Там раніше була Єлисаветградська чоловіча гімназія, у якій навчався Тамм.
"А той будинок, де, як вважається, вони жили, розташований на вулиці Шевченка. Він у занедбаному стані, і ми його не показуємо під час екскурсій", – розповіла екскурсоводка.
Ларису Прохватилову зацікавив і художник Георгій Бострем: "Це надзвичайний художник. Він до 16 років жив у нашому місті. Малював на духовні теми, реставрував церкви. Потім зазнав утисків від радянської влади через свою віру. Подорожував різними країнами, і в дорозі йому прийшло духовне одкровення".
Відкриттям для кропивничанки стала й архітектура міста. "Коли ми йдемо вулицею, то дивимося під ноги й, може, трохи вперед. Ми не підіймаємо голови, не озираємося на будинки, не роздивляємося їх. Ми звикли й не помічаємо, яку цікаву вони мають архітектуру".
"На старих вуличках час плине інакше"
Усі гіди самостійно розробляють екскурсії, розповіла Лариса Прохватилова. Вона пропонує їх кілька. Перша екскурсія – "Оглядова по центру". Її замовляють переважно туристи з інших міст. Друга – для місцевих жителів – має назву "Люди й місто". Ще є "Прогулянка подолом над Інгулом". Для дітей – "Я пишаюся своїм містом". Дорослі й дитячі екскурсії відрізняються викладом. Для дітей вони коротші й містять ігри та вікторини.
"Люди й місто" – це майже класична екскурсія. Вона прив’язана до історичних будівель у центрі, сказала кропивничанка: "Я запитую в людей, що саме їм цікаво і звідки зручно йти. Відповідно до цього перебудовую маршрут".
Туристи йдуть від площі до краєзнавчого музею, спускаються до синагоги, виходять до пам'ятника Пашутіну перед міськрадою, минають поштамт, ідуть повз будинок, де створили перший дитячий садок, далі від вулиці Чорновола йдуть до театру.
Для "Прогулянки над Інгулом" збираються біля супермаркету, що поряд з готелем "Турист", оглядають територію біля валів, спускаються до спортивної школи, проходять повз собор і будинок суду, переходять місток над річкою і вулицею Покровською наближаються до старовинних будівель. Виходять до міської ради.
"Я взагалі люблю гуляти вуличками в центрі. Й іншим рекомендую, – сказала кропивничанка. – Можна йти на будь-яку вуличку. Наприклад, Гоголя. На перший погляд, це просто приватний сектор. Та це одна з найстаріших вулиць, і можна припустити, що в основі деяких будинків є ще ті перші, яким приблизно 200 років. І ти розглядаєш їхнє химерне оздоблення – віконниці, фронтон. Так можна годинами ходити. Це дає відчуття спокою, старовини. У центрі Кропивницького воно присутнє на будь-якій вуличці – і з лівого, і з правого боку. Цей стан відзначають туристи. Вони кажуть, що тут наче час плине інакше. У буденному житті я теж звикаю до нашого міста. Але коли розповідаю туристам і бачу їхнє здивування, то розумію, наскільки місто цікаве для туристів".
При цьому у місті бракує меморіальних дощок для цих старих будинків. "Ти розказуєш про будинок, наприклад, той, де була перша вистава "Наталки-Полтавки" (там зараз розташований "Ощадбанк"), і про це немає таблички. Усе ж таки це була надзвичайна подія. Також треба сказати, що екскурсовод – не історик. Він – посередник між істориками й іншими людьми. Тому й нам, екскурсоводам, було б легше, якби ці будинки були помічені", – говорить Лариса Прохватилова.
Зараз туристів значно поменшало, каже екскурсоводка. Групи з інших міст не приїжджають. Натомість вона проводить благодійні екскурсії для переселенців.
У ролі пані Барської
Лариса Прохватилова брала участь у театралізованих екскурсіях. Їх проводили спочатку під час ювілейного фестивалю "Вересневі самоцвіти" у 2020 році, а потім і наступного року. Лариса Прохватилова мала роль пані Барської – дружини підприємця Абрама Барського. Родина жила в будинку, де зараз розташований краєзнавчий музей.
"Про пані Барську майже немає інформації, бо хто тоді цікавими жінками? — каже Лариса Прохватилова. – Єдине, що я знайшла, – її звали Лія, і в них було багато дітей. На 1897 років дев’ятеро. А вона тоді мала близько 43 років. Її фотографії я також не знайшла".
За словами Лариси Прохватилової, є кілька варіантів театралізованої екскурсії. Кожна має кілька локацій, і там грають різні сценки. "Я була в парі з Василем Левицьким. Він грав фотографів Бріля або Харлаба. У нас навіть були замовлення на екскурсії, коли ми весь маршрут проходили з Василем удвох. Ми були в костюмах. Він – Харлаб. Я – пані Барська".
Кропивничанка каже: хоче зробити екскурсію "Єлисаветград український". "Існує стереотип, що Єлисаветград – російське місто, і це дуже велика ілюзія насправді. Тут був великий осередок українського, українськості".
Читайте також
- Якими були перші фотокартки в Кіровоградській області й хто їх робив
- Краєзнавчий музей Кіровоградщини отримав набір пам’ятних монет "Державні символи України"
- На Кіровоградщині у документах Держархіву знайшли марку з тризубом, якій майже 100 років
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області http://surl.li/evtwt
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
