Житель Полтавщини Володимир Галагуза майже два роки воював у Афганістані, коли туди зайшли радянські війська під приводом придушення груп повстанців. Тоді чоловікові було 25, він був офіцером. Свою історію Суспільному Володимир розповів у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який відзначають 15 лютого.
Це наша група коригувальників. Суздальцев, Ткаченко, Шевченко Сергій Миколайович, мій командир взводу.

Володимир Галагуза показує світлини побратимів, разом з якими воював в Афганістані.
Це 124-та самохідна артилерійська система, на якій я служив в Афганістані. Механік-водій, він підірвався на цій машині.

Чоловікові 67, живе у селі Розсошенці біля Полтави. В Афганістан потрапив у 25 років. На той час, каже, був кадровим офіцером.
Ми навчали і солдатів, і офіцерів усіх новій техніці. З командиром бригади трішки не склалися взаємовідносини, дуже він хотів одружити мене на своїй доньці. Ставлення до мене упереджене було, і я в один прекрасний день на стройовому огляді заявив, що бажаю поїхати з цієї бригади, куди завгодно, навіть до Афганістану.
Радянські війська зайшли в Афганістан 1979-го під приводом придушення груп повстанців. А Володимир поїхав на війну 1981-го. Про це, каже, з рідних знала лише сестра.
Батька вже на той час не було серед живих, а мамі я нічого не казав. Мамі потім через сестру я сказав, що я служу у південній групі військ, це Угорщина, начебто туди я поїхав. Я листи писав сестрі, сестра зачитувала мамі те, що потрібно. А те, що не потрібно, промовчувала.

В Афганістані чоловік був командиром самохідної артилерійської батареї та коригувальником вогню.
Два місяці збирав батарею, потім пішли вже бойові операції. Це вже був 1982-й рік – практично я з бойових операцій не вилазив. Була ліквідація бандформування, вони налічували десь тисячні угрупування. Доводилося воювати з конкретними озброєними людьми, не населенням, як зараз веде Росія, знешкоджує наше населення.
По цивільних об’єктах та місцевих жителях, як це роблять зараз російські військові в Україні, каже, не стріляли.
Це абсолютно різні війни. Такого безчинства радянські війська не творили в Афганістані. Я, як кадровий офіцер, не міг дозволити, щоб мій солдат пішов ґвалтувати когось, щоб він грабував, мародерствував. Такого не було однозначно.
В Афганістані чоловік був майже два роки. За цей час, каже, полк, в якому служив, втратив близько пів сотні людей. Донині Володимир Галагуза зберігає свої нагороди.
Орден червоної Зірки, бойова нагорода, і Афганська медаль за відвагу.
Після повернення з війни Володимир готував строковиків у навчальному дивізіоні.
Що відомо
- Нагадаємо, війна в Афганістані розпочалась у грудні 1979-го і тривала майже 10 років.
- Згідно з Женевськими угодами, Радянський Союз зобов’язався вивести своїх військових з цієї території. Завершили це 15 лютого 1989-го.
- У цій війні брали участь приблизно 7 тисяч людей із Полтавщини. 86 із них загинули, розповідав раніше голова громадської організації «Об’єднання ветеранів Полтавщини» Іван Петренко.