Війна в Україні почалася не рік тому, а точиться ще з весни 2014 року. Святослав Єрмонов тоді працював поліцейським у Донецьку. Потім продовжував службу у Маріуполі, де його застало повномасштабне вторгнення. Наразі він, попри другу втрату домівки та полон, повертається на Донбас.
Робота в Донецьку
В Донецьк 2014 року замість звичної весни прийшла "руська", з захопленнями обладміністрації, поліції, прокуратури. З завезеними з сусідніх російських областей "тітушками", які за підтримки місцевих маргіналів та зрадників коїли злочини в місті та нападали на тих, хто виступав за єдину Україну. Тодішня міліція була присутня на всіх цих подіях, але більше як спостерігачі, а не органи правопорядку.
Поліцейський Святослав Єрмонов тоді працював в карному розшуку одного з райвідділків Донецька, каже, правоохоронці виконували свої обов’язки, але зробити щось голіруч не могли, бо за наказом, всю зброю здали.
"Забрати всю зброю з міліції у всіх, начебто для того, щоб їх не захопили, тому ось така міліція була, у якої були тільки спецзасоби: палка та газ. Я пам’ятаю, що був батальйон "Восток", який вже був повністю в амуніції зі зброєю. Автомат Калашникова, пістолет "Стечкіна", повністю боєкомплект — і що ми можемо зробити, коли вже знаємо, що вже озброєні незаконні формування, а у міліції нема зброї?" — згадує Святослав.
Захист Маріуполя
Маріуполь, де Святослав після від’їзду з Донецька продовжував службу, також потрапив в окупацію, але всього на місяць – 13 червня 2014 року українські війська звільнили місто. З того часу його готували до повторного вторгнення, але в те, що росіянам вдасться знову захопити місто, до кінця не вірив ніхто, каже Святослав.
"В мене з розвідки, з 36 бригади, — товариш, він повідомив кількість сил, яка іде, яка всередині Маріуполя. Була інформація, що вже законсервовані 500 осіб — тих самих колаборантів, які працюють на ворога і ждуть команди. Це корегувальники й всі інші. І я збирав групу. Повідомив, звичайно, керівнику — на той момент відділу поліції №2 лівобережного району Маріуполя, — що за три доби, що будуть такі обставини. Мені не повірили", — говорить поліцейський.
86 днів російська армія штурмувала Маріуполь з моря, неба і землі. Закидувала місто авіабомбами, обстрілювала усіма видами зброї, кидала в бій до 20 тисяч солдатів.
"Вони, звичайно, працювали з підтримки артилерії, без артилерії вони взагалі нічого не змогли — у них була перевага. Також на той час у нас не залишилося танків, а в них танки були. Ми намагалися їх спалювати, але їх було дуже багато", — розказує Святослав.
Хоч місто і пало, воно стало фортецею українських військ, вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Героїчна оборона Маріуполя зламала плани окупантів та не дала їм з’єднатись між собою з півночі та півдня.
"Вони планували, що вивільниться значна кількість військ у Росії, і вони зможуть підтримувати наступальні дії далі на Запоріжжя, тому що все ж таки вони планували, що ці війська можуть бути використані для великого оточення українських військ на сході у Донецькій і Луганській областях. Тобто ці війська планувалося застосувати на північ від Запорізької області й далі, фактично, з’єднуватися з тими військами, що мали йти з Ізюма", — каже Олександр Мусієнко.
Поліцейський Єрмонов виходив з Азовсталі разом з побратимами одразу до Оленівки в полон, де пробув чотири місяці. Після обміну і лікування, він знов повернувся в поліцію на Донеччині. Та близькість фронту і ризик знов потрапити у пекло війни його не лякають, бо вважає, саме тут він має виконувати присягу, що дав колись народу України.
"Буду намагатися бути корисним до останнього там, де буду потрібен. Наразі, я вважаю, що потрібен тут", — підсумовує Святослав.
Читайте також
Ампутували руку на "Азовсталі". Історія захисника, який два місяці був у полоні в Оленівці
"Важко, але перемога буде": історія 21-річного кінолога, який повернувся з передової
Мріє пробігти марафон. У Львові готують до протезування 57-річного військового Ігоря Крупнова
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram