9 лютого відбувся брифінг за підсумками Міжнародного форуму з безпеки культурної спадщини "Війна в Україні: битва за культуру" у Медіацентрі Україна — Укрінформ. Представники громадського та державного сектору розповіли про нові виклики, які зʼявилися перед представниками культури.
Зокрема генеральний директор Музею Майдану та співзасновник Штабу порятунку спадщини (HERI) Ігор Пошивайло зазначив, що Україна зазнала катастрофічних втрат – окрім зруйнованих будівель, ще й викрадення колекцій з окупованих територій (Херсон, Маріуполь, Мелітополь).
А форум став своєрідним майданчиком, який об'єднав українських та світових фахівців як недержавного сектору, так і державних структур.
Заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва додала, що це була можливість обговорити проблеми та зафіксувати для себе шляхи їх вирішення вирішити. Адже частину проблем може вирішити тільки держава, а частину громадський сектор.
Вона також зазначила, що нині є кілька типів викликів: "Частина у тому, що ми не могли інтегрувати попередні десятиліття і тепер вони стоять ще більш гостро".
Зокрема це виконання міжнародних конвенцій та "мрія всієї памʼяткоохоронної спільноти" про створення спеціалізованого підрозділу ЗСУ чи ТРО, щоб оперативніше реагувати на потреби захисту культурної спадщини.
"Але разом з тим обсяг допомоги і структура кристалізується, всі поступово уявляють, що ми маємо робити, куди рухатися і держава починає більше артикулювати свої потреби, і на місцях памʼяткоохоронні структури починають більше уявляти, що вони можуть попросити і можуть отримати", — додала фахівчиня з питань кризи української спадщини із Всесвітнього фонду пам’яток (WMF) Катерина Гончарова.
Катрина Чуєва також зазначила, що Міністерство культури та інформаційної політики постійно комунікує з державними структурами інших країн, щоб оперативно реагувати на шляхи незаконного трафіку вкрадених росіянами цінностей з українських музеїв. Зокрема нині працюють над створенням спеціалізованого реєстру до якого долучаються як українські органи, так і міжнародні — на кшталт ЮНЕСКО чи Інтерполу.
Раніше Суспільне Культура повідомляло, що МКІП разом з Національним агентством з питань запобігання корупції створили робочу групу Art Sanct Task Force, щоб відстежувати торгівлю предметами мистецтва, яка були викрадені росіянами.
Тільки з території Херсонщини за час окупації російські військові вивезли близько 15 тисяч музейних експонатів.
Зокрема росіяни вивезли експозицію та архіви Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка. У постійній експозиції музею був іконопис XVII-початку XX століття, українське мистецтво ІІ половини XIX-початку XX століття.
Частину з вкраденого вдалось ідентифікувати на фотографіях у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі.
Агенство АР з посиланням на заяви української влади раніше розповідало, що пограбування росіянами українських музеїв та вивезення культурної спадщини оцінюється у промислових масштабах.
А у січні 2023 року експерти видання The New York Times зазначили, що це найбільша крадіжка предметів мистецтва з часів Другої світової війни, коли нацисти грабували Європу.
Антрополог Браян Деніелс, який працює з археологами, істориками та фахівцями з цифрових зображень, зазначав: "Можливо, все це є частиною підриву ідентичності України як окремої країни, з претензією на законне володіння Росією усіма їхніми експонатами".
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!