40-річний Роман Бардокін зі Зборова 8 місяців був на війні. Чоловік у квітні пішов до війська, служив стрільцем. Брав участь у бойових діях у Часовому Яру, Бахмутському напрямку та звільненні Херсонщини. Коли повернувся з війни – продовжив займатися улюбленою справою – футболом.
Романа Бардокіна зі Зборова мобілізували 24 квітня минулого року. 40-річний чоловік розповідає, на передовій був 6 місяців.
"Нас повезли в Часів Яр, всі знають, це було 9-го липня. Після Часового Яру нас відвели в Черкаську область. Були ще на полігоні на навчанні. Після Черкаської області нас завезли під Херсон. Ми були: Давидів Брід, Сухий Ставок. Брали участь у звільненні Херсонщини. Після міста Києва нас кинули під Бахмут. Ми брали участь в обороні сіл Кордюмівка, Авдіївка. Після Курдюмівки, Авдіївки ми були в Кріщіївці".
Роман Бардокін каже, військового досвіду не мав, війну уявляв інакше.
"Читаючи книжки, дивлячись художні фільми, романтизував собі війну. На війні романтики зовсім немає. Війна – це перш за все кров, смерть. Найбільше запам’яталися мені смерті моїх побратимів. Воно відкладається в пам’яті дуже сильно. Я б хотів, щоб ніхто не бачив, ні мої діти і дорослі такі як я, хто зараз не воює, щоб не бачили тих смертей. Це не для нормальної людини війна. Війну придумав якийсь вар’ят".
Роман з 7-ми років грає у футбол. Чоловік говорить, що це його улюблене заняття. Наприкінці грудня повернувся додому. Сумнівався чи продовжувати грати.
"В мене ніколи не було такої перерви в моєму спортивному житті. І мені здавалося, що ніколи не повернуся до спорту. Тільки за рахунок фізичного стану. Але приїхавши звідти й на війні активно займаючись фізичною підготовкою, я побачив, що мені, напевно, ще заскоро, щоб йти зі спорту".
Зараз Роман Бардокін тренує місцеву команду. Разом з ними також грає у футбол.
"Стараємося не пропускати тренувань, щоб хлопці ходили. Бо в нас команда така з молодих хлопців. Я думаю, що з них в майбутньому виростуть якщо не майстри спорту, то принаймні хлопці, які будуть брати участь у чемпіонаті області".
На запитання, що насамперед зробить після перемоги, відповідає так:
"З моїми побратимами ми зустрінемось, ми завжди казали, що ми зустрінемося в мене на стадіоні у Зборові з жінками, з дітьми. Відсвяткуємо перемогу. Відсвяткуємо і то сильно".
Читайте також
- У російсько-українській війні загинули 9 футболістів з Тернопільщини