Станом на початок лютого на території Харківської області пошкоджено близько 260 медичних закладів внаслідок російських обстрілів. Серед них — лікарня у Куп'янську, яка зруйнована на 90%.
Про це в інтерв'ю Суспільне Харків розповів директор обласного Департаменту охорони здоров’я Максим Хаустов.
"Куп’янська лікарня дуже зруйнована, там зараз надається тільки невідкладна допомога. Ми намагаємося там врятувати якесь обладнання, перевезти в інші заклади. Є лікарі, які постійно чергують там", — каже директор департаменту.
Пошкодження медзакладів
З 260 закладів близько 80 розташовані на деокупованих територіях. Окупанти продовжують їх обстрілювати, говорить Хаустов.
"Балаклійську лікарню ми фактично повністю відновили, вона відкрита і приймає пацієнтів майже в повному обсязі. Там є де працювати, повертаються лікарі", — каже очільник департаменту.
Хаустов також згадує лікарню в Ізюмі, яка зазнала "дуже великих пошкоджень".
Читайте також: Відновлення лікарні в Ізюмі: перша леді України розповіла в ЄС про лікаря з Харківщини
"Але в окремих будівлях надається повноцінно і стаціонарна, і амбулаторна допомога. Також лікарі намагаються повертатися. Там, скажімо так, безпечно і тому відновлюється поступово і медична допомога", — пояснює він.
За словами посадовця, відновлення амбулаторій та лікарень на території Харківщини "просувається на повну". До відновлень, зокрема, залучають міжнародних донорів.
Генератори в лікарнях
Стаціонарні відділення медзакладів Харківщини, за словами Хаустова, забезпечені генераторами майже на 100%.
"Тому в будь-яких умовах стаціонарна медична допомога буде надаватися. А якщо ми кажемо про амбулаторну допомогу, то зараз постійно ведеться розподіл малопотужних генераторів — амбулаторії теж поступово забезпечуємо безперебійним живленням", — каже Хаустов.
Робота медиків під час повномасштабної війни
В медзакладах Харківщини не вистачає лікарів. Йдеться про різні спеціальності, говорить директор департаменту:
"В нас багато працівників, які виїхали і через обстріли. Також багато зруйнованого житла у самих медиків, але коли відновлюється хоча б трохи житла, то лікарі повертаються. Втім, ми все ж маємо великий відсоток нестачі лікарів".
"Десь потрібні сімейні лікарі, хірурги, анестезіологи, УЗД-лікарі. У кожному закладі різний перелік тих, кого не вистачає — як лікарів, так і медперсоналу", — пояснює Хаустов.
За його словами, медики екстреної швидкої допомоги виїжджають на виклики тільки якщо мають бронежилети.
"Звісно, якщо є змога, то медики дотримуються правил поведінки під час сигналів тривоги, якщо не зашкодить здоров’ю і пацієнта теж, Приміром, якщо проводиться операція, то лікарі повинні виконувати свій обов’язок попри сигнали повітряної тривоги", — каже він.
Про медикаменти та НСЗУ
За час повномасштабного вторгнення обласний департамент перерозподілив понад 200 тонн гуманітарної медичної допомоги від міжнародних організацій та благодійних фондів.
"Отримували і різну апаратуру: від УЗД-апаратів, до рентген-апаратів. Закупили ми і комп’ютери-томографи", — говорить Хаустов.
За словами директора департаменту, нині триває "активне" контрактування медзакладів з НСЗУ.
"Завжди були проблемні питання на початку року. На деяких зараз ще триває контрактування, бо лікарні виконують умови для надання цих пакетів. Фактично, більшість закладів уже отримали свої основні пакети, зараз продовжується доконтрактування на невеличкі пакети, які лікарні ще будуть мати", — пояснює Хаустов.
За деякими пакетами є зменшення фінансування, але це не вплине суттєво на надання медичних послуг, говорить Хаустов.
Читайте також
Немає куди повертатися: історія акушерки з Харкова, яка майже рік живе на роботі з родиною
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube