Мріяв стати льотчиком з двох років і загинув, виконуючи останній політ. 30 січня у Ніжині попрощалися з командиром ланки авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації Данилом Мурашком. Чоловіку було 24 роки. Від початку повномасштабного вторгнення він встиг виконати 141 бойовий виліт і знищити 600 окупантів.
Провести в останню путь пілота прийшли понад двісті людей.
У 2020 році Данило закінчив Харківський університет Повітряних Сил і згодом долучився до складу Повітряних Сил ЗСУ. Спочатку він був льотчиком, а пізніше став командиром.
"Як почалася війна, він почав називати мене "бабусю". А я кажу: "Чого так, Данило?". А він: "Тому, що я ненавиджу російську мову і буду бити росіян до тих пір, поки я буду живий". В мене найкращий хлопчик, він герой. Нам не треба героя, нам треба наш хлопчик, але нам його вже не повернуть", — сказала бабуся Ольга.
27 січня на Донеччині Данило загинув. Він виконував свій 141-й бойовий виліт. Його командир в цей день виконував з Данилом політ в парі.
"Я як зараз пам'ятаю, готуюся до вильоту, повертаюсь, а він за мною сидить, без настрою. Я кажу: "Данька, ти чого без настрою?", а він говорить: "Та, Палич, я за сьогодні не зробив жодного вильоту, і вчора я не політав і позавчора". "І у тебе через це немає настрою? — "Ну три дні пройшло війни, а я ні разу не допоміг своїм хлопцям". Я повернувся, подивився чергу, повертаюсь і кажу: "Якщо хочеш, можеш сходити зі мною". І він: "Так, звичайно!", — поділився згадками командир другої ескадрильї Ростислав Лазаренко.
Останні його слова, згадує Ростислав, були в ефірі: "Я відвернув!". І він відвернув від населеного пункту.
Коли піднялися в небо, винищувач противника випустив ракету, яка влучила у літак Данила.
З 24 лютого пілоту вдалося знищити близько 600 окупантів, 70 одиниць броньованої техніки, та понад 80 автотранспортних засобів, а у свої 24, Данило Мурашко був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України "Сталевий хрест" та орденами Богдана Хмельницького, першого, другого, та третього ступенів.
"Данило був один із кращих моїх воїнів, я з упевненістю скажу, що він був один із кращих воїнів України", — сказав командир другої ескадрильї.
"Він командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. Він поклав своє життя в боротьбі за свободу народу України. Слава таким, як він. На таких, як він, будується наша незалежність, пишеться наша історія, — розповів заступник командира авіаційної ескадрильї Ігор Білан.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Також 30 січня на Чернігівщині попрощалися із солдатом Михайлом Максименком. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.
Народився чоловік 12 квітня 1984 року у Києві. У 2013 році разом з батьками переїхав на Чернігівщину до села Савин.
До початку повномасштабної війни Михайло працював у Броварах. Восени 2022 року долучився до ЗСУ. Службу ніс у військовій частині А1815.
23 січня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині Михайло загинув.
Попрощалися з воїном у селі Савин. Поховали його на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишилась мати та двоє синів.
Читайте також
У Чернігові попрощалися з бійцем Владиславом Мозолем, який загинув на Донеччині
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
