Порушення сну та "зависання" може свідчити по когнітивний стрес у дитини. Про це в етері Суспільне. Спротив розповіла дитяча і сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг.
В умовах війни в Україні ознаки когнітивного стресу має 75% дітей, а більш ніж половина вчителів стикнулися з професійним вигоранням. Такі результати опитування серед освітян щодо впливу війни на освітній процес.
— Що таке когнітивний стрес і чому для дітей це не дуже добре?
— Когнітивний стрес – це порушення когнітивних функцій, до яких відносяться увага, пам'ять, можливість навчатися, читати книжки, чути те, що тобі кажуть на уроці. Це дуже важливі речі для навчання. Дійсно, я також помічаю, що певні когнітивні функції порушені. Чесно скажу, це, звичайно, не дуже добре відбивається на навчанні, але це тимчасові речі. Я впевнена, що якщо правильно поставити завдання і вчителям, і батькам, то ми можемо подолати ці порушення і знизити стан стресу.
— З чого варто починати, аби його знизити?
— Ми маємо дати можливість дітям відчути, що вони в безпеці. І цю безпеку забезпечує саме та доросла людина, яка знаходиться поряд з дітьми. На цей момент з моїм сином, наприклад, знаходиться вчитель. І, звичайно, вчитель має бути в ресурсі для того, щоб мати можливість і підтримати дитину, і помітити якісь речі, які відбуваються не так, і дати якісь механізми, які допоможуть дитині це подолати.
— Як розпізнати когнітивний стрес у дитини, і що найперше повинні зробити батьки або педагоги?
— Є дивна річ, я б сказала таким підлітковою мовою, що дитина "зависає". Таке відчуття, що вона не чує, що не реагує на якісь подразники, наприклад, на уроці. І це досить помітно — досвідчені вчителі бачать, що дитина наче відволікається. Звичайно, і батьки мають помітити якісь порушення. По-перше, дуже важливий сигнал – це порушення сну, коли дитина погано спить, невиспана.
— Що повинні зробити у такій ситуації батьки або педагоги?
— Важливо звертати увагу на здоровий сон, здорове харчування. Воно теж має значення, тому що від харчування залежить, яка кількість мікроелементів у нас є, які теж впливають на те, як наш мозок функціонує. І це важливі речі, які батьки саме мають зробити: харчування, сон, відпочинок. Щоб дитина не зависала весь час в гаджетах, тому що вони також знижують якість сну через те, що знижують рівень мелатоніну, який саме сприяє сну. Тому маємо встановити таку собі гігієну вживання гаджетів. Це не означає, що маємо все заборонити, але трохи регламентувати, я думаю – на часі.
— Такі маркери стресу проявляються однаково у дітей різного віку?
— Вони є маркерами стресу у будь-якої людини, навіть у дорослих. Просто менша дитина може емоційно більш просигналізувати. Дорослі люди й підлітки можуть трохи вміти стримуватися. У підлітків це може бути проявом, наприклад, аутоагресії. Якщо ми бачимо, що дитина до себе проявляє агресію, наприклад, щось пошкоджує собі — шкіру, висмикує волосся — це теж може бути ознакою стресу. Когнітивні порушення не одразу видно, одразу видно більш яскраві речі. І у менших дітей можливий прояв якихось емоційних реакцій: агресії, розпачу, плачу.
— Щодо ресурсу педагогів — як впоратися із професійним вигоранням?
— По-перше, не забувати про звичайні радощі, які ми можемо собі дозволити. Тобто ми дійсно можемо звернутися до тих речей, з яких ми зазвичай радіємо: хтось любить читання, хтось любить готувати, хтось любить співати, хтось танцює. Це все зараз — на часі. Більш за те, і для дітей, і для дорослих дуже важливо вивільняти оцю деструктивну агресію, яка дуже створює багато проблем всім. І ми маємо навчитися цього.
— Як правильно вивільняти цю агресію?
— Є таке поняття – каналізувати агресію, переводити її в безпечний стан. Тобто, наприклад, грати з м'ячем, займатися спортом, навіть просто побігати – це теж може допомогти. Це знижує рівень кортизолу, який є гормоном стресу. І, до речі, дуже впливає, наприклад, на наш імунітет. Надлишок кортизолу пригнічує наш імунітет. І ми маємо про це подбати.
І це вчителі мають знати. Були канікули досить довгі, я відвідувала декілька шкіл і спілкувалася з вчителями. І ми навчалися цих правил самодопомоги. У кожного є власний ресурс і власні, скажімо, способи подолання стресу. І ми не можемо дати для всіх універсальні поради. Тому що кожна людина має знайти цей перелік і з'ясувати, що їй підходить. І вже користуватися тією порадою, яка реалізується швидко і ефективно.
Читайте також
- Повернути маршрут №34: мер Рівного відповів на петицію
- Троє спортсменів з Рівненщини здобули перемоги на турнірі з ММА
- Верес зіграє на Winter Cup — 2023 у Туреччині: календар матчів
- Тактичні сорочки-вишиванки: як фармацевт почав декорувати одяг та допомагати ЗСУ
- "Вашу картку заблоковано": у поліції Рівненщини розповіли, як поводитись із шахраями
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: