Затримки з наданням Україні західних систем далекого вогню, передових систем ППО та танків обмежили здатність України використати можливості для більш масштабних контрнаступних операцій, які були представлені недоліками та невдачами у російських військових операціях.
Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
"Обговорення на Заході передбачуваних "патових" умов та труднощі чи неможливості повернення Україні значній частині території, захопленої Росією у 2022 році, недостатньо пояснюють, як затримки Заходу з наданням необхідного військового обладнання посилили ці проблеми. Повільний дозвіл та прибуття допомоги були не єдиними факторами, що обмежують здатність України продовжувати великомасштабні контрнаступні операції", — йдеться у повідомленні.
Аналітики ISW зазначають, що фактори, властиві українським військовим та українським політичним рішенням, також сприяли затримці контрнаступів. Також вони звертають увагу на те, що Україна не має значної вітчизняної військової промисловості, до якої можна було б звернутися у відсутність підтримки Заходу.
При цьому в інституті наголошують, що військова допомога, надана очолюваною США західною коаліцією, була необхідна для виживання України.
"Західні військові консультації перед вторгненням 24 лютого допомогли українським військовим протистояти первісному російському вторгненню. Західні системи озброєнь, такі як протитанкові ракети Javelin, допомогли Україні відбити цей тиск і відкинути наступ Росії на Київ до вихідних точок", — зазначається в дописі.
Окрім того, надання членами західної коаліції основних систем озброєнь та боєприпасів радянської доби підтримувало українські збройні сили протягом усієї війни, а постачання досконаліших західних систем, таких як 155-мм артилерія американського виробництва (у квітні), а потім РСЗВ HIMARS (у червні), полегшило українські контрнаступи, які звільнили більшу частину Харківської області та згодом — західну частину Херсонської області. Також прибуття західних систем ППО NASAMS у листопаді допомогло зупинити російську безпілотну та ракетну кампанію, що атакує цивільну інфраструктуру України, стверджує ISW.
Інститут виділяє три основні періоди російської агресії після 24 лютого 2022 року. Аналітики зазначають, що росіяни володіли ініціативою і вели наступ з 24 лютого до 3 липня 2022 р., після чого їхні атаки досягли кульмінації. Українські війська перехопили ініціативу та розпочали широкомасштабні контрнаступи у серпні, які продовжились звільненням західної частини Херсонської області 11 листопада.
"З того часу Україна не змогла розпочати новий великий контрнаступ, що дозволило конфлікту перейти у позиційну війну, дозволяючи росіянам повернути собі ініціативу, якщо вони захочуть, і підняти планку для майбутніх українських контрнаступів, навіть якщо вони цього не зроблять. Схема доставки західної допомоги сильно вплинула перебіг цього конфлікту", — йдеться у публікації.
Небажання Заходу розпочати постачання Україні досконаліших західних систем озброєння, особливо танків, ударних систем дальньої дії та систем ППО, обмежило здатність України ініціювати та продовжувати великомасштабні контрнаступальні операції, пише ISW. При цьому ознаки того, що російський наступ досягне кульмінації і що західна зброя знадобиться у великих масштабах, ясно проявилися наприкінці травня та червні, а представник Головного управління військової розвідки України Вадим Скібіцький 10 червня попереджав, що українські сили вичерпують радянські запаси зброї.
"Якби мета Заходу полягала в тому, щоб скоротити війну, прискоривши визволення Україною окупованої території, оцінка того, що запаси зброї радянських часів, що зберігаються у дружніх держав, виснажуються, мала б викликати фундаментальні зміни у наданні західної допомоги, починаючи з червня 2022 року", — наголошує Інститут.
При цьому затримки Заходу з наданням Україні матеріальних засобів, необхідних для контрнаступних операцій мали лавиноподібний вплив на здатність України проводити та підтримувати контрнаступ.
"Не зумівши почати ставити умови для відправки Україні бронетехніки в травні-червні, коли необхідність стала очевидною, Захід все ж таки не був готовий зробити це, коли почався український контрнаступ. Таким чином, українці не мали жодних гарантій того, що вони отримають заміну для систем озброєння, втрачених чи пошкоджених у ході нового контрнаступу, і тому, ймовірно, стали більш обережними у прийнятті рішень про початок та продовження контрнаступів після звільнення західної частини Херсонської області", — йдеться у повідомленні.
Російські війська використали ці затримки та невдачі, щоб скористатися вікнами вразливості, спричиненими їхніми власними поразками та некомпетентністю, мобілізувавши людські ресурси та техніку та почавши раціоналізувати свої сили. Це дозволило їм поновити наступ на Бахмут вже наприкінці липня, яке набрало обертів після того, як у жовтні-листопаді до нього підключилися сили ПВК "Вагнер".
На думку аналітиків, затримка між обіцянкою Заходу відправити сучасні системи озброєнь та можливістю українців їх використовувати означає, що західні лідери мають задіяти їх, коли з'являться найперші ознаки того, що вони будуть потрібні, а не коли ситуація на фронті стане жахливою.
"Якби західні лідери почали ставити умови для використання Україною західних танків у червні 2022 року, коли з'явилися перші очевидні ознаки того, що західні танки будуть потрібні, українські сили змогли б почати їх використовувати у листопаді чи грудні", — наголошує ISW.
Інститут вважає, що Україна все ще може розпочати давно запланований контрнаступ цієї зими, що дещо пом'якшить наслідки зволікань Заходу з наданням необхідної допомоги. Однак затримка з початком цього контрнаступу дозволила росіянам сформувати умови, які зроблять його важчим і дорогим. Затримка також дозволила Росії створити умови для свого наступу, що значно ускладнило план української кампанії, переконані аналітики.
Читайте також
Військові РФ влучили у житловий будинок в Харкові, українські танкісти приїхали в Британію. 341 день війни. Онлайн