Село Новоданилівка Пологівського району, що поблизу Оріхова, під ворожим вогнем із березня минулого року. Останніх два тижні ситуація загострилася, бо російські війська вкотре намагалися посунути лінію фронту. Втім, зробити їм це не вдалося.
Як живуть на лінії вогню — бачили кореспонденти Суспільного Запоріжжя.
Зруйновані будинки, вибиті вікна, пошкоджені дахи та залишки ворожих “Градів” на городах — така нині Новоданилівка. Місцевий житель Віктор Андрющенко розповідає, що вже звик до постійних обстрілів.
"Йду — вони б’ють... Я ліг, полежав — пролетіло, ну, й добре. Встав — не зачепило, значить, все нормально. У погріб я не ховаюсь — в хаті. Як привалить, як кажуть: "Двом смертям не бувати, а одної не минувати". Тому, я не дуже переживаю".
У будинок племінника Віктора Андрющенка, який по сусідству, нещодавно прилетіла російська ракета — згоріло все вщент.
Дісталося й оселі Віктора Андрющенка — одна зі стін зазнала руйнувань. Та, головне, каже, чоловік, дірок в хаті немає.
" Я на вечір натоплю на ніч, щоб мені тепло спати було, а вдень - туди-сюди ходжу. Їсти схотів – зварив, є в мене балон, газ, пічка у коридорі. Дочка з Оріхова привезе".
27 січня, Віктору Андрющенку виповнилось 86 років, хоча, зізнається, за 11 місяців війни неодноразово святкував другий день народження.
"Летить, та й ладно. Я звідки знаю — це ракета чи снаряд...Але з вогнем так пролетіла, коли я спав... У вікно як глянув — горить, думаю, мабуть, мій дровник горить. Я вискочив, у чому був, подивитися. Не горить, то й добре — знову в хату тікати".
Село Новоданилівка розташоване за два кілометри від лінії фронту. До початку повномасштабного вторгнення тут мешкали 1000 людей, нині - 90. Впродовж останніх двох тижнів виїхали зо два десятки. Село для ворога стало "кісткою в горлі”, - каже староста Сергій Іващишин.
"Кожного дня руйнування додаються — це однозначно. Просто б’ють по мирному населенню, знищують житлові будинки", - каже він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber