Три могили невідомих юнаків, яких вважають загиблими у бою під Крутами в кінці січня 1918 року, є на кладовищі у селі Старосілля на Черкащині. Решту інформації про ймовірних крутян родом із Черкащини, розповіла завідувачка сектору новітньої історії краєзнавчого музею Ірина Мірошник, доводиться збирати по крихтах.
29 січня 1918 року їх було удесятеро менше від ворога. Втім, вони не побоялися поїхати, аби завадити більшовикам захопити Київ. Герої Крут стримали цей наступ. Серед студентів-добровольців тоді загинули 30 людей.
Зі слів Ірини Мірошник, тоді шістсот українських військових йшли проти чотиритисячної армії більшовиків. Їм треба було стримати ворога.
"Могли б відмовитися від виряджання на фронт. Але вони, бачачи яка небезпека нависла, погодилися підкріплювати українську армію. Йшло питання про фактичне визнання незалежності української держави. Аби завадити цьому на Київ йшли 4,5 тисячі більшовицьких загонів", — пояснила Ірина Мірошник.
Втім попри нерівні сили, в тій битві втрати українських військових були меншими.
День пам’яті героїв Крут: жителі села на Черкащині доглядають за могилами невідомих крутян
У краєзнавчому музеї зберігається однострій воїна часів української народної республіки, а поверхом вище — форма сучасного українського військового. Між ними понад сто років. Як і між боєм під Крутами й боротьбою за свободу тепер, зазначила завідувачка сектору новітньої історії Черкащини Ірина Мірошник:
"Крім того, що під Крутами воювали січові стрільці, там ще був загін вільного козацтва. Воно було створене як тероборона, подібне до сучасних подій".
Про тих, хто похований на цвинтарі у Старосіллі відомо лише те, що це учасники бою. У селі це вважалося таємницею, але пам’ять полеглих щороку вшановували, розповіла завідувачка музею Галина Галенко.
Зі слів завідувачки сектору новітньої історії Черкаського краєзнавчого музею Ірини Мірошник, у радянські часи намагалися приховати будь-які нагадування про прагнення українцями незалежності.
"Та й саму могилу Аскольдову у Києві теж навмисно зруйнували в 30-х роках і організували там парк культури й відпочинку, аби навіть стерти нагадування про цю сторінку", — додала пані Ірина.
Краєзнавиця та журналістка Юлія Харченко зі Сміли досліджувала постать одного із них – Валентина Отамановського, який народився у селі Яблунівка. У тому бою він вижив. Утім, ані родичів, ані документів про нього там не лишилося. Зосталися твори, прокоментувала Юлія Харченко:
"Він був також істориком, бібліографом, перекладачем, письменником і він зацікавився робінзонадою і переклав на українську мову книгу Данієля Дефо «Пригоди Робінзона Крузо»".
У планах – перейменувати одну із вулиць міста на честь Валентина Отамановського. Як зазначили Юлія Харченко й Ірина Мірошник, люди почали більше цікавитися історією:
"У тому числі багато переселенців приходить зараз на наші заходи, щоб познайомитися ближче з Черкащиною, і також багато молоді приходить".
Важливо, аби про крутян пам’ятали, додала Ірина Мірошник. Бо історія має здатність повторюватися.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
