Громадська організація «Хмельницький енергетичний кластер» провела дослідження того, як у громадах області бачать перспективи використання відновлюваних джерел енергії. Про те, які висновки зробили дослідники, журналісти Суспільного говорили з головою правління ГО «Хмельницький енергетичний кластер» Степаном Кушніром.
Пане Степане, кілька місяців тому ми з вами говорили про надзвичайну важливість бути енергонезалежними і для країни, і для кожної громади, і мали на меті продовжити розмову на цю тему. Для цього є привід, а саме публікація вашого звіту про дослідження.
- Це дослідження торкається того, як ми можемо переосмислити підхід до зеленої енергетики і що ми взагалі можемо робити у цих умовах, коли є військова агресія, або планувати, що будемо робити після нашої перемоги.
У нас є 60 територіальних громад в області. Скільки з них відгукнулися на вашу пропозицію спільно попрацювати і коли почали це дослідження?
- Почав би з того, що я маю досить тісний контакт з представниками бізнесу, інвесторів, які ще до початку повномасштабної збройної агресії шукали проєкти для інвестицій. Зрозуміло, що у цих умовах про якісь інвестиції чи комерційні об’єкти мова не йде. Але люди все одно мають якийсь ресурс для реалізації проєктів, аби посили безпеку країни, або зберегти якісь свої заощадження у матеріальному стані – щось власне, невелике, але таке, яке буде працювати у цих умовах. Тому ми попросили громади надати об’єкти, ті потенційні проєкти, які можуть бути реалізовані, і які потребують громади. З початком війни є певні обмеження щодо використання бюджетних коштів. Ситуація в енергетиці нестабільна, і проблеми з газом нас можуть чекати. Тому можливості партнерства, коли є, скажімо, приватний інвестор або інші джерела фінансування – зараз також відгукуються міжнародні донори, для того, щоб допомагати Україні, - вони потребують певної конкретизації: що у нас є, куди, власне, можна вкладати кошти? З усіх громад, які отримали від нас листа, а отримали усі 60 громад, ми отримали відповідь від 25. Це майже половина і це є не поганим результатом.
Ви вважаєте це не поганим результатом?
- В мирний час було ще гірше. Рівень зацікавленості і ініціативності громад шалено низький. Навіть з цих 25 громад можна виокремити максимум п’ять, де голови самі телефонують, пропонують щось робити.
Вони традиційно активні в усьому?
- Так. Таких громад є відсотків 20 з натяжкою. Такий собі принцип Парето, він всюди застосовується. Десь так воно і відбувається. І в підсумку ми сформували мапу проєктів. Ми бачимо, де і що в якому районі. А у нас їх є три, які умовно розподіляють область на північ, центр і південь. Нанесли на мапу ці об’єкти. Тобто є інтерактивна мапа, де за позначками можна перейти на гугл мапу і побачити характеристики кожного об’єкту.
Є певна градація проєктів, які можуть бути зараз цікаві. Перш за все, ми бачимо актуальність переходу на тверде паливо, будівництво твердопаливних котелень, відмова від газового і електроопалення. Найбільше ми отримали – це 88 пропозицій – проєктів саме по встановленню твердопаливних котлів.
То це виходить майже 60%?
- Так, бо загалом ми назбирали 147 проєктів. Друга категорія – це земельні ділянки, які громада може відвести під вирощування енергетичних культур. Це може бути міскантус, павловнія, енергетична верба, тополя. Залежно від того, яка це місцевість, який рівень опадів, який ґрунт, обирається та чи інша культура, щоб краще вона приживалася. Це все для того, щоб не рубати дерева. Дуб, до прикладу, росте 40-50 років до того моменту, коли його зрізають на дрова. Нещадно вирізати зараз ліси – неправильний підхід, а ми це зараз робимо. Але вирощувати це на землях, які непридатні для сільського господарства – це правильне рішення.
До вирощування енергокультур можна по-різному підійти. Взагалі, міскантус, якщо ми вже про нього говоримо, дає щорічний приріст з розрахунку на один гектар від 17 тонн сухої біомаси. Якщо взяти гектар лісу, то ці цифри не співмірні. Щільність висадженого міскантуса велика. А якщо ліс, то це десь там одне дерево, десь інше. Територія використовується не так раціонально з точки зору отримання палива чи біомаси. Дійсно, міскантус є сировиною, яка швидко росте і яку можна використовувати як в системі опалення, так і в інших галузях: робити ДСП, меблі, папір та інші речі.
Також існують інші культури, але хоч ці рослини і не є вибагливими до ґрунтів, проте чим краща буде земля, тим краща буде урожайність, бо рослинка все одно якось живиться. Підхід до вирощування може бути відмінним тим, що на півдні треба буде поливати їх в період засухи. На півночі можливо обійдеться і без якогось стороннього впливу. Це цікаво. Якщо навіть говорити про економіку, то це може конкурувати з сільським господарством. Але що важливо для нас, то це енергетична безпека. Таким чином ми заміщуємо імпортоване вугілля, імпортований газ, яких немає у нас в достатній кількості, щоб ми були енергонезалежними.
Якщо опадів на півночі більше, на півдні менше, то сонця приблизно однаково: чи багато, чи вже скільки є у нашій області. Про сонячні станції.
- Сонячні станції – це третя категорія проектів, які ми виділяли. Ми зібрали 30 різних пропозицій, які пропонують міські і селищні ради. Це сонячні станції для власного споживання. Якщо ми вже звикли говорити про сонячні станції в контексті зеленого тарифу, то розуміло: якщо є тариф, то він трохи вищий, ніж для фізичних осіб, він дотується. Але зараз він не діє.
Зараз всі ті станції майже на рівні збитковості. Держава не розраховується – це перший момент. І другий – інвестори за таких умов вже не будуть вкладатися в цю історію в наступні роки, тому що є ризики: ти вкладаєш кошти і незрозуміло, коли ти їх повернеш. Але цей тариф, який регулюється і який використовують комунальні установи і державні заклади, він зараз становить біля 5 грн за кВт. Цього достатньо для того, щоб сонячна станція окупила себе приблизно за п’ять років.
Це вважається нормальним?
Це вважається цікавішим за зелений тариф. Ми прийшли до того, що сонячна енергетика є конкуретною і використовувати її для власного споживання є дуже хорошим рішенням. Ця станція працюватиме 20 років і більше.
За браком часу ми, напевно, не будемо повторювати приклад Теофіпольського цукрового заводу, де досить ефективно використовують ще один вид палива – біогаз. Кому цікаво, про це можна на нашому ютуб-каналі подивитися у нашому з вами інтерв’ю.
Коли обирали громади, готували ці проєкти, чим вони керувалися?
Ми не обмежували громади. Ми їх консультували, коли вони нас запитували, що варто подавати і які у них є ідеї. Проте у нас були чіткі анкети з конкретними питаннями, які нам були потрібні, аби зрозуміти, чи цей проєкт раціонально робити, чи ні. І наші розрахунки обґрунтували, чому це так.
Далі, власне, ми очікуємо якоїсь активності від самих громад. Проте ми зараз вже почали роботу. Анонсую вам, не говорячи що буде і де, але скажу: три громади, які подавали нам ідеї розвитку біоенергетики, зокрема вирощування енергокультур на півночі Хмельницької області – хай буде хоч якась конкретика у цьому повідомленні – отримають фінансування і це вже на етапі погодження з міжнародним фондом. Ідея в чому: ми допоможемо громадам забезпечувати себе сировиною для опалення котелень. Ми їм зробимо детальніший план розрахунків, проєкти стратегій, яким чином вони зможуть до семи років – десь це буде швидше, десь довше – повністю себе забезпечувати біомасою енергетичних культур, які ми їм висадимо. Це будуть перші три проєкти для громад, які подавали нам свої ініціативи. Вони виявили бажання, ми на нього відгукнулися і будемо сподіватися, що все вдасться. Ну не будемо говорити наперед…
Як все буде, тоді і про це поговоримо. Тобто це не бурхлива фантазія, а підкріплено якимись конкретними речами. Із тих поданих 147 проєктів скільки таких, які можна втілити в життя, життєздатних?
- Більшість. Переважна більшість ініціатив надійшла від маленьких громад. Зрозуміло, що та ідея, яку подає Хмельницький, про переведення на біомасу лікарні, яка має 20 корпусів, коштує кілька мільйонів євро, можливо десятки. А якщо ми говоримо про маленькі громади, там потрібний невеликий капітал і правильна організація, щоб пішов рух, і це дасть швидкий результат. Я думаю, що таких проєктів більшість. І ми в першу чергу будемо над ними працювати цього року і вже працюємо. До кінця січня ми зможемо конкретизувати цю інформацію і у лютому стартувати з якоюсь підготовчою роботою, а в березні афішувати публічно, де і що це буде. Цікава ініціатива, яка поки що не має аналогів в Україні, тому що ми говоримо про створення комунальних маточних розсадників енергетичних культур. Це коли посадив плантацію, з якої громада буде масштабувати культуру кожного року на вільних землях до тих пір, поки повністю забезпечить себе сировиною. Це буде правильним рішенням, адже громади думають наперед. Бо існують і інші історії. Наприклад, у Кам’янці-Подільському збудували велику біоТЕЦ, яка з використанням біомаси – тріски чи відходів аграрної сировини, опалює близько 60% житлового сектору міста. Цей проєкт за масштабами не має аналогів в Україні. І були проблеми, бо вони не мали достатньо сировини. Вони привозили її з-за кордону на першому етапі, коли це все стартувало.
А згодом?
Ну, зараз вони вже це планують, думаю, цієї проблеми вже немає. Але я веду до того, що в унісон з тим, як ми переходимо на біомасу, ми маємо собі планувати, де ті джерела, які забезпечуватимуть сировиною. І дуже добре для муніципалітетів бути тими самими джерелами, бо переваги в тому, щоб громади самі громади вирощували це для себе ж для себе.
Сфера біоенергетики у нас дуже недооцінена, тому цей потенціал має бути одним з драйверів того, що гарантує нам енергетичну безпеку. Подібного дослідження в інших областях немає. Ми це робили як пілот для Хмельницької області. Є інтерес в інших областях. Ми комунікуємо з Львівською, Житомирською областю і маємо напрацювання для проєктів. І часто приклад того, що робиться в Хмельницькій області, інших надихає, тобто вони переймають наші організаційні підходи до того, що зробити для того, щоб інвестор зацікавився громадою.
Авторка: Алла Самойленко.
Читайте також
- У Хмельницькому презентували пілотний проєкт з управління твердими побутовими відходами
- "Зараз актуально та доцільно переходити на власні енергоресурси", - експерт з енергонезалежності Степан Кушнір
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
