У Тернополі жінки в’яжуть одяг для поранених українських захисників. Це шкарпетки і панчохи на зав’язках, які можна одягати на ногу після операції або з металевими штирями. Про це розповіла одна із них – волонтерка Галина Федус.
За її словами, за два місяці виготовили сто пар.
Галина Федус та Наталія Марцишин – продавчині. Протягом двох місяців вони розмотують нитки, щоб мати матеріал для виготовлення шкарпеток бійцям.
"Під час роботи і після роботи до нас приходять дівчата, які забирають замовлення", – каже Галина Федус.
Волонтерка Леся Пшеничняк навчилася в’язати 15 років тому. Жінка три тижні в’яже шкарпетки бійцям.
"Працюю після роботи. Вечорами, коли немає світла, одягаю на голову ліхтар і в’яжу. Панчоху можу зробити за 2 вечори. Дуже засмучує, що в наш час у 21 столітті, коли є багато технічних засобів для обгріву рук, ніг, хімічних приладів для зігрівання чи електричних, які можна заряджати від павербанку – наші військові приїжджають сюди з обмороженими кінцівками. Це дуже прикро. Тому хочеться, хоча б такими бабусиними методами допомогти їм".
Мар‘яна Тудорів – власниця магазину, у якому працюють жінки. Вона розповідає, що від початку повномасштабного вторгнення безкоштовно роздавали нитки для кікімор. Тепер закуповує нитки на шкарпетки.
"Є спеціальна шкарпеткова нитка, є ангора, є шерстяна. Зараз, кажуть наші в'язальниці, бійці потребують шкарпеток не для того, щоб ходити в них, а спати. Щоби вони в той час, поки сохнуть взуття і шкарпетки, які бійці носили вдень, то сплять воїни в цих тепленьких в’язаних шкарпетках і відігріваю ноги".
Жінки роздають нитки безкоштовно всім, хто вміє в’язати.
Також волонтери в’яжуть шкарпетки для поранених, каже волонтерка Ольга Бортняк.
Шкарпетки для поранених потрібно защіпати на ґудзики, так їх легко одягнути тим, у кого травмовані ноги.
"Є два хлопчики, які в’яжуть, вони зовсім маленькі, молоденькі, знайшли нас у соцмережі. В’яжуть і вчителі з Тернопільщини, ми дали їм нитки. Усі, хто можуть, висилають нам нитки, а ми їх роздаємо. І не треба нам віддавати зв’язані шкарпетки, той, хто їх зв’язав, може сам вирішити, кому відправити ці речі", – каже Ольга Бортняк
В'язальниці задоволені, коли до їхньої роботи долучаються люди, адже так вдається допомогти більшій кількості військових.
Читайте також
- У Тернопільському училищі бійцям шиють сумки для скидання магазинів