Шиють понад 100 курток для військових на день. Чернігівське підприємство легкої промисловості під час наступу росіян на місто продовжувало працювати. Під обстрілами працівниці шили наколінники для бійців тероборони.
Але всередині березня керівництво вирішило вивезти обладнання і людей на захід України. Там вони налагодили виробництво та продовжили працювати. Влітку, за словами директора Ігоря Зенченка, вирішили повернутися. Зараз виконують держзамовлення, та планують розширятися, аби допомагати армії. Детальніше — далі.
Працівниця підприємства Марина, згадує, як у цеху на початку березня минулого року шили наколінники для військових під обстрілами. Це виробництво працює у Чернігові вже понад п'ять років. До війни вони шили спецодяг та амуніцію. Коли дізналися про повномасштабний наступ, всі працівники пішли на роботу.
"Було страшнувато, коли бомблять, коли летять літаки, і гул і гуркіт. Звичайно, трішки було страшнувато, але ми розуміли, що наша допомога потрібна зараз тут".
За словами директора підприємства Ігоря Зенченка, на кілька днів виробництво було паралізоване. Згодом підвезли необхідні матеріали, і дівчата почали шити наколінники для військових і тероборони. На складах в той час були готові партії спецодягу та літні куртки для військових — їх розвозили по блокпостах і роздавали.
"В нас залишився верхній одяг зі спецівок, єдине що, сідали та відпорювали відбивачі, бо на блокпостах вона не потрібна. Багато верхнього одягу ми переробили і його теж віддавали. Якраз ще були морози, холод стояв, хлопцям була як знахідка на блокпостах. Потім ще були комбінезони, ми їх видали".
Ігор Зенченко каже, поряд з виробництвом постійно були прильоти, у цеху вилітали вікна та пошкодило уламками дах, і в середині березня підприємство вимушено перевезли на Івано-Франківщину в місто Надвірна. Міст через Десну вже був підірваний, тож обладнання вивезти не змогли. На Заході з нуля налагодили виробництво, підібрали персонал та продовжили шити форму для ЗСУ.
"Люди дуже допомогли, добре зустріли, помогли всім — приміщенням, для складів, для роботи, для всього. Молодці. І ми з заввиробництвом, кілька швачок наших, підбирали персонал, місцевих дівчат, були й біженці".
Завідувачка виробництвом Ольга Шурута згадує, що найбільшою проблемою з налагодженням роботи в евакуації була відсутність кваліфікованих швачок.
"Швачки — це в нас найбільша проблема, я думаю, ця проблема по всій Україні. Там взагалі підприємств швейних немає, Чернігів наш — швейне місто, багато швачок, конкуренція і все таке. А там дівчат треба було вчити з нуля".
Попри те, що виробництво працювало, вирішили повернутися до Чернігова, розповів Ігор Зенченко. В цехах відремонтували вікна та перестелили дах, швачка знову вийшли на роботу. Зараз тут працює понад 60 робітників. За день вони можуть пошити більше сотні курток для військових.
"Дівчата зараз виконують куртку утеплену. Це спецодяг, не дивлячись на те, що це піксель, це спецодяг для тероборони, вона буде йти й для військових. Складність в, тому що вона дуже тепла, на синтепоні. Ми намагаємось їх робити дуже якісно, тому що ми знаємо, що це наші герої, ми не можемо по-інакшому", — розповіла технолог Дар’я Шульга.
Ігор Зенченко каже, виробництво вийшло на свої довоєнні показники й навіть перевищило їх — тепер планують розширення і потребують більше працівників.
"Підприємство набрало велику кількість штату, і ми продовжуємо розширюватись, ми закуповуємо обладнання, нові станки, машини для швейного виробництва, і кройних станків".
Детальніше у сюжеті:
Читайте також
Електробайки та "Багі": у Чернігові збирають й передають техніку для ЗСУ
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.