Психологічна допомога у війну: фахівчиня з Рівного радить, до кого і коли варто звертатися

Психологічна допомога у війну: фахівчиня з Рівного радить, до кого і коли варто звертатися

Ексклюзивно
Психологічна допомога у війну: фахівчиня з Рівного радить, до кого і коли варто звертатися
Фото: Pexels

Психологічної допомоги через війну потребують 14 мільйонів українців. Ці дані міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко озвучив в етері Українського радіо. Як зрозуміти необхідність в такій допомозі, коли і до якого саме фахівця слід звертатися у разі потреби, в телемарафоні Суспільне. Спротив розповіла рівненська психологиня Майя Грещук.

— Якої саме психологічної допомоги потребують зараз українці і наскільки зріс запит у таких фахівцях?

— Зріс, тому що ми всі перебуваємо під впливом воєнних дій або тіні війни, якщо взяти наш регіон. Але варто розрізняти, що є психологічна, є психіатрична і є, як ми її називаємо, соціально-психологічна. Будь-яку первинну психологічну допомогу зараз навчені надавати і фахівці медичної структури, зокрема, й сімейні лікарі. І шкільні психологи та соціально-педагогічні працівники проходять таке навчання й можуть надати первинну психологічну допомогу. Але не варто мінімізувати і вплив родини, бо добре слово від близьких після кризової або первинної психологічної допомоги також дає потужний ресурс психіці.

— Як визначити маркери для розуміння того, що потрібна психологічна допомога? І як діяти тоді, коли бачиш їх у поведінці близької людини?

— Всім знайоме почуття тривоги. Але коли тривога захоплює всі сфери життя і зменшує можливість відпочити мізками, щоб повернути себе у свою зону комфорту — це є перший маркер, що потрібна допомога. Від мене невеличка порада: якщо відчуваєте таку тривогу і не можете з нею впоратися — скористайтеся дієвим правилом. Воно говорить, що емоція — це 1+1+1. Поясню: емоцію мають супроводжувати адекватні думки і обов'язково дія, також адекватна. Тому, коли є тривога і потрібне розуміння, як її позбутися, але самотужки це важко зробити — збираємося у родинне коло і влаштовуємо мозковий штурм, щоб вирішити цю проблему. Якщо ж вона стосується якогось вузького, більш глибшого питання — тоді це вже фахівці: психологи, психотерапевти і лікарі.

— А як щодо тривожності у дітей?

— Щодо дитячої психіки, то вона більше орієнтована на короткочасне запам'ятовування ситуації. Це значить, що всі ті негативні впливи надовго не лишаються, якщо самі дорослі їх не підтримують. Травматична ситуація найбільше зачіпає базові правила безпеки, прив'язаності і задоволення першочергових потреб, навіть на рівні тіла. І для дитини одразу прийнятними є тільки близькі дорослі. Але діємо за правилом стюардес — спочатку кисневу маску на себе, а потім на дитину. Бо тільки тоді, коли вгамуємо себе, можемо бути корисними для наших дітей. А маркери у дитини такі ж, коли їхня поведінка стає незвичною до попередньої. Це підказує, що є якась застрягла травма. Якщо є свіжі травматичні події, то перша порада близьким — спробуйте, навіть якщо вам кепсько, з дитиною спілкуватися збалансовано. Тобто не говорити одне, а робити інше, не панікувати при ній.

— На що найперше звертати увагу при виборі фахівця з психологічної допомоги?

— По-перше, на такі посади приймають людей за дипломом. І я завжди показую пацієнтам свої дипломи, хоч вони часто й кажуть не робити цього. Але це є правило безпеки і дає розуміння навичок, яким я навчалася і володію. По-друге, наведу приклад того, як обираємо перукаря — не за його іменитістю, а тим, що він відчуває наше волосся і прислухається до наших побажань. Тож якщо у розмові з психологом чи психотерапевтом немає контакту, то спочатку поговоріть з ним про це. І якщо фахівець визнає, що не може допомогти в тому об'ємі, якому ви хочете, то одразу завершуєте з ним і шукаєте іншого. Це нормально бути відвертими у стосунках.

Читайте також

  • На Рівненщині збирають експонати для мобільного музею національного спротиву
  • У Рівному на Пагорбі Слави хочуть створити мистецький простір. Що входить у плани
  • Скільки переселенців офіційно працевлаштували на Рівненщині за рік. Дані центру зайнятості

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок