Письменник Андрій Любка презентував у Тернополі нову книжку"Щось зі мною не так". Це – збірка короткої прози. Автор розповів Суспільному, що видав її під час повномасштабного вторгнення.
За його словами, приїхав, щоби поспілкуватися з читачами.

"Думаю, що роль письменника – висловлювати те, що інші теж відчувають, але не можуть пояснити. Кожен з них має рідних, близьких, найкращого друга, колегу, хто служить. Кожен з нас, напевно, був на похороні. Далі вдаємо, усміхаємося, живемо, але ми вже не такі, як були колись. Ця травма є всередині нас. Робота літератора – формулювати ці емоції у слова", – каже Андрій Любка.
Один із тих, хто прийшов на зустріч – тернополянин Георг Міллер. Каже, хотів познайомитись із письменником.

"Мені цікава ця книга, прочитав її, вирішив прийти й познайомитись з автором. Чув, що автор написав її перед війною. Це вартувало того, щоби прийти на зустріч", – сказав Георгій Міллер.

Новий твір Андрій Любка видав торік під час повномасштабної війни. Це – збірка короткої прози, життєвих історій. Він прочитав епізод із книги.
"Чому ви думаєте, що свідкам Єгови не можна пити? Адже Єгова створив усе: і нас, і цей світ, і коньяк. Якби ви обрали шлях спасіння, то отримали б вічне життя, що було б сповнене насолод, які нам дарує Творець – пий досхочу, радій і слав Єгову, ось і все" – продовжив агітувати мене старець. Подумки я відзначив, що ця релігія, принаймні, ліванська її інтерпретація, не позбавлена сенсу. Але вголос промовив: "Не впевнений, що це буде Рай. Вже після другого дня "пий досхочу" мені не те, що славити Творця, а й жити не хочеться". " Це справа тренування і звички", – сказала пані та залилася сміхом".

Ніна Матвейчук приїхала з Великого Глибочка. Розповідає, вона – шанувальниця творчості Андрія Любки.

"Я слідкую за такими подіями. Я кохаюся в літературі і є фанаткою Андрія Любки, його гумору, його поезії. Я взяла з собою книжку Любка Дереша на підпис Андрію Любці. Ну і звісно, книжку Андрія Любки, бо в одному з його останніх творів, есеїв, є те, як його переплутали з Любком Дерешем", – говорить Ніна Матвейчук.

Після спілкування із читачами Андрій Любка попідписував книги для них. Ірина Брунда з Чорткова привезла на підпис одразу три книжки. Серед них – "Щось зі мною не так". Каже, вже встигла її прочитати.

"Я вдячна за гумор, якого нам зараз бракує, за ті дрібнички, спогади, які автор висмикує і подає так, щоби ми бачили прекрасне в житті. Щоби могли посміятися з того, що є буденним, дивним. Це все – частинки того пазлу життя, тої нормальності, якої ми зараз прагнемо", – каже Ірина Брунда.
Андрій Любка розповідає, спочатку сумнівався, чи потрібно під час війни робити такі зустрічі з читачами.
"Я думав, що зустрічей не треба. Мав пропозиції ще з вересня, але відмовлявся весь час, думав, що це – зайве. Та побачив, скільки людей приходить і що це їм потрібно. Такі події дають нам минулу атмосферу нормальності".

Ця зустріч – один із заходів літературного проєкту "Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні". Під час нього Андрій Любка презентував свою книгу також у Чернівцях, Харкові, Києві, Івано-Франківську та у Львові. Реалізують проєкт за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.
Читайте також
- "Тернопіль, намальований світлом": презентували каталог старовинних поштівок