Під час окупації Ізюма росіяни закатували різьбяра по дереву. Дружина розповіла його історію

Під час окупації Ізюма росіяни закатували різьбяра по дереву. Дружина розповіла його історію

Під час окупації Ізюма росіяни закатували різьбяра по дереву. Дружина розповіла його історію
. Володимир Сірін. Фото надане співрозмовницею

В могилі під №400 на кладовищі серед лісу в Ізюмі був похований Володимир Сірін. Володимира в місті знають, як різьбяра по дереву — Ізюм прикрашає не одна його робота на казкову тематику. Перед війною чоловік працював над скульптурою птаха в польоті. Гойдалку, яка зникла з двору після окупації, власними руками робив для онука: "У травні Володимиру виповнилося 60 років, а 18 червня його вбили".

Історію Володимира Сіріна Сусільне Харків розказала його дружина Олена Гребенюк.

В очікуванні евакуаційного автобуса

Шлюб Олени та Володимира тривав 22 роки, чоловіка Олена лагідно називає Дідусь: "Він дуже любив онука. Балував. Зробить скульптуру, продасть, біжить на ринок, купує найдорожчі іграшки. Онук був його всесвітом".

Востаннє Олена говорила з Володимиром 11 березня: він посадив дружину в авто, яке вивезло її у Святогірськ, а сам лишився в місті, на яке РФ скидало бомби.

"Десь з 2 березня Ізюм почали бомбити. Ми з чоловіком ховалися спочатку у своєму підвалі, але в нас він трішки аварійний, тож ми перейшли до п'ятиповерхівки на вулиці Першотравневій. Чоловік більше бігав до хати, бо в нас там собаки, коти", — розповідає Олена Гребенюк.

першотравнева, 2 в Ізюмі
Будинок на Першотравневій, 2. 4 листопада 2022 року. Фото: Маргарита Дежкіна/Суспільне Харків

З будинку на Першотравневій подружжя пішло 6 березня: вночі напередодні поруч було влучання. Олена зізнається: від жаху не витримували нерви, вирішили евакуюватися — донька Олени, яка вже 4 роки живе в Німеччині, благала маму з вітчимом виїхати.

Моя донька думала, що нас в підвалі завалило: ми 6 березня звідти пішли, а 9 березня багатоповерхівка рухнула
Олена Гребенюкжителька Ізюма

"6 березня зранку десь о пів на дев'яту ми пішли на евакуаційний автобус. Нам треба було пройти через школу та пішохідний міст — це 5 хвилини. Ми тільки спустилися до спортмайданчика школи, почули свист. Дідусь зреагував, схопив мене — над нами пролетіла міна, недалеко розірвалась. Дякую Діду, він в Афганістані воював. Виявилося, що на іншій стороні річки вже були росіяни. Вони, певно, побачили, що ми біжимо, і запустили в нас оцей снаряд", — розповідає Олена.

Далі окупанти стріляли в людей, які хотіли евакуюватися, з автоматів: Олена та Володимир змінили кілька укриттів, майже 5 днів провели у підвалі будівлі релігійної спільноти.

Місто бомбардували нещадно. На 8 березня бомбардування почалося з шостої ранку, це був жах. Ми говорили між собою — ось як нас привітали з 8 березня
Олена Гребенюкжителька Ізюма

Кілька разів Олена та Володимир виходили з укриттів в надії знайти автобус. В один з днів біля них зупинився звичайний "Жигуль": "Чоловік навідріз відмовився їхати: "Я не кину дім, там у нас тварини". Це була наша остання розмова".

Життя Володимира в окупації

Володимир відправивши Олену в більш безпечне місце добирався додому три дні: через постійні обстріли був вимушений укриватися. Про це Олені розказав її сусід Роман, який вийшов на зв'язок через два тижні, як ізюмчанка добралася до доньки.

В людей стріляли, наче у зайців
Олена Гребенюкжителька Ізюма

"Рома сказав, що з чоловіком все добре, він повернувся додому, добирався три дні — в людей стріляли, наче у зайців, сказав. Сказав, що була зачистка, в чоловіка забрали телефон і ноутбук. Коли окупували Ізюм, Рома дзвонив, та говорив стисло", — згадує Олена.

Будинок Володимира та Олени зазнав пошкоджень внаслідок обстрілів.

"Нашому будинку вже багато років, ми з Володимиром тільки-но зробили новий дах, збирали на нього гроші. Стіна рухнула у дворі. У перші дні війни у кухні стеля впала. Вже восени, коли приїхали на перепоховання, звернули увагу, що Володя дірки від куль на будинку обводив фломастером. А ще у нас у вікні видно на шторі дірку від кулі. Під час окупації Володя відремонтував колонку, вибиті вікна забив, намагався щось робити", — розповідає Олена Гребенюк.

На початку червня Олена приїхала в Україну й намагалася потрапити в Ізюм до чоловіка — військові не пустили.

У нас висів календар на стіні, і Вова відмічав дні від початку вторгнення, бо не було світла. 18 червня був останній день, який він відмітив. Його тоді забрали, більше додому він не повернувся. Так я знаю дату його смерті
Олена Гребенюкжителька Ізюма

Як помер Володимир Сірін

Тіло Володимира знайшли у покинутому будинку на березі річки: у березні в той будинок було влучання, тож люди з нього виїхали, на труп натрапили випадково.

"Мені сказали, що постріл був у бороду. Пройшов навиліт. Його знайшли за тиждень, як Володя зник, це був червень, його ледь упізнали. Також сказали, що не було рук, не було і ноги. І що він був облитий бензином. Експерти після деокупації не змогли встановити, чи він лишився кінцівок за життя, чи вже після смерті", — каже дружина.

Я не знаю, за що Володю вбили. Він сам з Москви, чемпіон Росії з боксу. В Ізюмі прожив 22 роки. В онука вкрали дідуся — він так любив онука! Жив для нього.

"У Володимира був вимпел зі спортивного минулого з російським триколором, але коли перша бомба впала в Ізюмі, він кинув його у вогонь. Він прокляв Путіна, сказав, що ненавидить його", — каже Олена.

Я впевнена, що він міг сказати окупантам, що вони не росіяни, а шакали. Не могли ж його просто так вбити? Його витягли з дому, в чому був, навіть без капців
Олена Гребенюкжителька Ізюма

"Я, коли була в Ізюмі, думала, що можливо, хоч щось з'ясую — ніхто нічого не знає, не чув. Я у березні збираюся повертатися в Ізюм, буду сама займатися, хочу з'ясувати, що сталося, за що його вбили й хто", — каже дружина Володимира Сіріна.

Упізнання і прощання з Володимиром

Тіло Володимира Сіріна під час окупації поховали на кладовищі в лісі в могилі №400.

Ізюм кладовище
Місце масового поховання людей в Ізюмі, 23 вересня 2022. Фото: Олег Синєгубов

"Після деокупації Ізюма тіло ексгумували, відправили у Харків. Під номером №400 дійсно лежав наш Володя. Коли черга дійшла до нашого Дідуся, ми його упізнали за татуюванням, й тому, що в нього в нозі була пластина після Афганістану. Слава Богу, що лишилася саме та нога, в якій була пластина, бо його ж знайшли без кінцівки... ДНК-аналіз ми не змогли б зробити: його рідні — брат, донька, колишня дружина — у Москві, він з ними зв'язок не підтримував. Вони не намагалися дізнатися, що з Володею", — розповідає Олена Гребенюк.

Роботи Володимира Сіріна з Ізюма
Роботи Володимира Сіріна. Фото надане співрозмовницею

Володимира Сіріна перепоховали в Ізюмі.

"Ми 22 роки разом прожили. У нас по всьому Ізюму, в дитячих садках його вироби й казкові герої. Дуже тяжко без Володі, тяжко не в Ізюмі, щодня плачу, хочу до нього на могилку сходити. Він був хорошою людиною, був опорою й надією. Я не знаю, як далі жити. Мені 61 рік, а для мене життя скінчилося. Тримає онук і донька. Це все наче страшний сон, однак встаєш вранці, а війна триває", — говорить Олена Гребенюк.

Що відомо

  • Після повномасштабного вторгнення в Україну російські окупанти масовано обстрілювали Ізюм з артилерії та авіації, допоки не захопили місто повністю у квітні.
  • Під час контрнаступу у вересні 2022 року Збройні сили України звільнили місто від загарбників, за участі президента України Володимира Зеленського над містом підняли український прапор.
  • На кладовищі у лісі, де облаштували позиції російські війська, знайшли могили часів окупації. З кладовища ексгумували 451 тіло. На 21 грудня 2022 року правоохоронці змогли встановити анкетні дані 290 з 451 людей, тіла яких ексгумували з масового поховання після деокупації Ізюма.
  • Жителі Ізюма розповідають про зниклих безвісти, вбитих під обстрілами та закатованих людей.
  • Жертв російського вторгнення в Ізюмі може бути більше тисячі, кажуть у міськраді.

Читайте також

"Підтвердити, що це моя мати": як в Ізюмі збирають ДНК родичів для ідентифікації загиблих

Напрямок — Ізюм: хроніка окупації та боїв за місто

"Мій чоловік лежить під №222": як в Ізюмі шукають могили рідних

"Витягнув і поховав однокласник". Історія жительки Ізюма, яка з родиною загинула в підвалі будинку

Як виглядає катівня російських окупантів у райвідділку поліції Ізюма: фоторепортаж

На початок