10 січня відбулася презентація "Національна ідентичність в боротьбі проти загарбників". Про значення кобзарства розповідали кінорежисер, бандурист і лірник Олесь Санін та очільник гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.
Санін зазначив, що лірники з'явилися ще тоді, коли після знищення московськими військами Запорізької Січі козаки залишилися осліпленими й почали ходити селами із піснею, аби розповісти людям правду про Україну.
"Незрячому все одно, хто перед ним: король чи жебрак. Можна знищити державу, фортецю, армію, але коли живе пісня, то колись народиться той, хто цю пісню передасть", — наголосив він.
Режисер додав, що музичні твори мають шанс бути переданими із покоління в покоління і жити довше у порівнянні з фільмами.
Тарас Компаніченко розповів, що у різні часи фольклористи намагалися різними способами зберегти українську живу традицію та національну ідентичність. Так, український етнограф і живописець 19 сторіччя Порфирій Мартинович якось "передягнувся в молодицю" і танцював та співав, аби достеменно записати весільний обряд.
Компаніченко додав, що сьогодні кобзарські пісні та думи користуються популярністю і серед військових на передовій: часто вони окремо просять виконати улюблені твори. Наприклад, нещодавно зв’язкові вже після закінчення виступу "Хореї Козацької" попросили заспівати "Червону калину".
"Просять те, що знають: "Гей, у мене був коняка", "Байрактари і джавеліни", "Гуцулку Ксеню", "Пісню про рушник”, "Вона", інколи "Чорними хмарами вкрита руїна", — каже бандурист.
В обговоренні також брали участь голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури Валентина Дем’ян, директор Центру розвитку "Демократія через культуру" Олександр Буценко та президент Фундації "Суспільність" Тарас Петрів.
У грудні 2022 року кобзарство було занесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а незабаром вона може увійти до репрезентативного списку ЮНЕСКО: відповідні документи українська сторона має подати до березня цього року.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!