"Діти мають знати, що їх тато — Герой України": історія пілота, який загинув у боях з окупантами

"Діти мають знати, що їх тато — Герой України": історія пілота, який загинув у боях з окупантами

"Діти мають знати, що їх тато — Герой України": історія пілота, який загинув у боях з окупантами
Капітан Олександр Чуйко з дружиною та доньками. Фото: Олена Чуйко

28-річний Олександр Чуйко загинув у повітряному бою з російськими військовими на Миколаївщині 6 березня. Пілот закінчив Харківський університет імені Кожедуба, служив на Полтавщині, брав участь в АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр захищав Україну від російських окупантів.

Дружина загиблого Олена Чуйко, яка залишилася з двома маленькими доньками, розповіла Суспільне Харків про життя пілота.

"Обожнював польоти"

Мій чоловік народився на Хмельниччині. З дитинства мріяв стати пілотом так, як і його батько. Він успішно вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Кожедуба на пілота гелікоптера МІ-8.

Історія пілота Олександра Чуйка, який загинув у боях з окупантами
Капітан Олександр Чуйко з дружиною. Фото: Олена Чуйко

Після закінчення вишу поїхав на службу до Полтави у 18-ту окрему бригаду армійської авіації імені Івана Сікорського. Коли Олександр був курсантом, ми познайомилися та після закінчення навчання одружилися.

Він завжди говорив: "Я не зможу жити без польоту!"

Олександр обожнював польоти та пишався своєю службою в авіації. Він був не просто офіцером, він був пілотом з крові! Політ — це було щось для нього особливе та неймовірне, він завжди говорив: "Я не зможу жити без польоту! Бачиш, пташка летить? Вона невагома, бо має крила! А люди народилися без крил, а я маю…! Це неймовірне відчуття, і я без нього не можу!"

"Захищав українське небо"

Чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення захищав українське небо від російських окупантів. Він загинув на Миколаївщині. У тому бою поліг його найкращий друг та побратим, Владислав Горбань. Також в той день разом з ними загинули ще четверо офіцерів.

"Діти мають знати, що їх тато – Герой України": історія пілота, який загинув у боях з окупантами
Капітан Олександр Чуйко (посередині). Фото: Олена Чуйко

За високий професіоналізм та відвагу у березні 2022 року капітана Чуйка нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. І того ж місяця, але вже посмертно — орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

Петиція про Олександра Чуйка
Капітан Олександр Чуйко. Фото: Олена Чуйко

Виконував завдання на території АТО/ООС, мав відповідні відзнаки. Також брав участь у Миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго у 2017 році. У той час я була вагітна вдруге, він повернувся за чотири дні до народження меншої донечки. Я тоді жартувала, що народжувати без нього не буду, а він встиг і був поруч в такий тяжкий для мене час.

"Я маю йти захищати вас і ваше майбутнє"

Коли почалася повномасштабна війна, сказав мені: "Будь сильною, я маю йти захищати вас і ваше майбутнє, наші діти мають жити у вільній країні, бережи їх, я безмежно вас люблю!".

Я назавжди пам’ятатиму слова: "Ви – моє все! Найцінніше, що я маю!"

Він був неймовірно люблячим та прекрасним батьком для наших донечок, робив усе, щоб їм було добре, щоб їх дитинство було щасливе. Ми відносно рано створили сім’ю і за короткий час багато чого досягли, чомусь, він так поспішав жити... Так сильно любив життя, яке обірвалося так рано. Я назавжди пам’ятатиму слова: "Ви — моє все! Найцінніше, що я маю!"

Олександр Чуйко
Капітан Олександр Чуйко з дружиною. Фото: Олена Чуйко

Він готував мене до війни ще до її початку, десь за пів року. Казав, що буде війна, що багато хлопців загине, не повернеться додому. І казав, що, можливо, і його не стане.

Тоді я не хотіла його слухати й казала, щоб мовчав, мені то не потрібно. Але він говорив. Казав мені: "Можеш удавати, що не слухаєш, але я буду говорити, бо я маю бути впевнений в тобі. Якщо раптом мене не стане, ти будеш сильною і будеш знати, що робити".

Пілот Олександр Чуйко
Капітан Олександр Чуйко з дружиною та доньками. Фото: Олена Чуйко

Головне завдання, яке він постійно ставив переді мною, — це зберегти дітей, бо все це заради їхнього майбутнього, вільного у своїй країні. У мене залишилися від чоловіка двоє донечок — 5-річна Діана та 3-річна Аня.

"Я вирішила боротися за його пам’ять"

На жаль, чомусь всі військові частини подавали документи [щодо присвоєння звання Героя України] на всіх загиблих командирів. Наші — ні. Не знаю, чому. Вони не дають конкретної відповіді. Сказали чекати, усе подадуть… Я чекала довго, дев’ять місяців, але втомилася. Діти заслуговують знати, що їх тато — Герой України.

Я буду за нього боротися

Я вирішила боротися за його пам’ять, за нього, бо він знав, що може загинути, але летів... Не відмовився, а летів. Тому і вирішила створити петицію і попросити допомоги у людей.

"Діти мають знати, що їх тато – Герой України": історія пілота, який загинув у боях з окупантами
Капітан Олександр Чуйко з дружиною та доньками. Фото: Олена Чуйко

Я буду за нього боротися. Я люблю його досі, лише сильніше. Кажуть: "Час лікує". Він не лікує зовсім, ми лише вчимося жити без нього. Бо іншого вибору нема.

Що відомо

  • Поховали Олександра Чуйка у Білій Церкві на Алеї Слави. Прощалися з загиблим пілотом 17 березня.

Читайте також

"Дзвонить будильник, щоразу кажу Дімі: "Привіт": батьки і друзі — про загиблого на фронті харків'янина Дмитра Антоненка

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок