Пережила окупацію та втрату чоловіка: історія операторки котельні Харківських тепломереж

Пережила окупацію та втрату чоловіка: історія операторки котельні Харківських тепломереж

Пережила окупацію та втрату чоловіка: історія операторки котельні Харківських тепломереж
Жителька села Черкаські Тишки Наталя Сотник. Фото: Ірина Гнатюк / Суспільне Харків

Жителька села Черкаські Тишки Наталя Сотник пережила російську окупацію та загибель чоловіка внаслідок обстрілу. Жінка 44 роки працює у "Харківських теплових мережах". До Харкова вона повернулася восени, перед початком опалювального сезону.

Наталя Сотник працює операторкою у котельні на Північній Салтівці. З перших днів повномасштабного вторгнення родина Наталі опинилася в окупації — вони жили у селі Черкаські Тишки у передмісті Харкова. Звідси до російського кордону менш як 20 км.

Пережила окупацію та втрату чоловіка: історія операторки котельні Харківських тепломереж
Жителька села Черкаські Тишки Наталя Сотник. Фото: Ірина Гнатюк / Суспільне Харків

"24 лютого вранці почався жах. Стрілянина, пішли бронетранспортери. Ми нічого не могли зрозуміти, куди й кому бігти, що робити. У цей же день ми потрапили одразу в окупацію. Жити було дуже важко. Щодня стрілянина. Поступово закінчувались харчі. Води не було, світла не було, газу не було з перших днів", — розповідає Наталя.

"Ми з сусідами об’єдналися. Вони допомагали, на вогнищі пічку зробили з цегли. Готували їсти. Потім ще й хліба не стало. Ми його на вогнищі якось примудрились пекти", — пригадує жінка.

Усе згоріло навкруги

Наталя каже, щодня чекали, коли село звільнять. Після деокупації російські військові відійшли у бік Липців і почали їх обстрілювати дужче.

"Немає в нас жодного будинку вцілілого. Усе згоріло навкруги. Було дуже лячно, коли ліс горів і будинки горіли. І ми не знали, що нам робити. Коли у сусідів зайнявся будинок, ми тушили піском, тому що води не було", — каже Наталя.

Наприкінці березня чоловік Наталі загинув.

"Був сильний обстріл, і уламком від снаряда — 12 касет скинули на наше село, саме у ту місцевість, де ми перебували, — пошкодило дім, вікна, паркан. І, звичайно, його на смерть. Відразу. Уламком", — говорить жінка.

Наталя каже, син з дружиною виїхали до Європи, а сама вона після звільнення села евакуювалася на Полтавщину.

Зараз Наталя живе у Харкові. У вересні її запросили повернутися на роботу.

"Приходиш на роботу, відволікаєшся якось. Ми любимо свою роботу", — розповідає жінка.

Наталя народилася в Росії, там поховані її батько та брат, але, каже жінка, вона туди більше не їздить. Говорить, планує відродити оранжерею, яка була у котельні до лютневого вторгнення Росії в Україну. Та повернутися додому.

Що відомо

  • Під час окупації села Черкаські Тишки російські військові займали приватні будинки. По собі залишили кілограми сміття й бруду, частину озброєння та залишки від сухпайків. Збройні сили України вибили окупантів з Черкаських Тишків на початку травня.

Читайте також

31 доба на вахті: історія залізничника з Харкова

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок