Конституційний суд дійшов висновку, що закон, який вимагає змінити назву Української православної церкви Московського патріархату із вказуванням на її приналежність до Росії, відповідає нормам Конституції.
Про це повідомляє пресслужба КСУ.
"Конституційний суд України ухвалив рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" є конституційними", — йдеться у повідомленні.
Читайте також: Канонічний зв'язок із РФ, санкції та "безпекові заходи" СБУ. Чи можуть заборонити УПЦ МП
На пленарному засіданні 27 грудня Конституційний суд завершив розгляд "справи щодо повної назви релігійних організацій" за конституційним поданням 49 народних депутатів України. У її межах розглядалася відповідність Конституції закону України "Про внесення зміни до статті 12 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України".
"Ухвалений закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації", — зазначили в КСУ.
Зазначається також, що Конституційний суд України врахував рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ільїн та інші проти України", де зокрема зазначено: "Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву".
Текст рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного суду 28 грудня 2022 року. Того ж дня о 9:30, відбудеться брифінг суддів-доповідачів у цій справі. Під час брифінгу представникам засобів масової інформації повідомлять деталі ухваленого рішення.
Відтак, згідно з рішенням Конституційного суду, УПЦ МП протягом 4 місяців має офіційно перейменуватись, із вказанням приналежності до РПЦ.
Зазначимо, у грудні 2018 року Верховна рада запропонувала УПЦ МП у Російську православну церкву в Україні. УПЦ МП відкидає зв’язок із Російською православною церквою.
Що кажуть у Верховній Раді
Нардеп від фракції партії "Європейська солідарність" Микола Княжицький, який є одним з ініціаторів законопроєкту "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", що передбачає заборону діяльності Російської православної церкви, її філій і організацій в Україні, у коментарі Суспільному зазначив, що УПЦ МП поки що може уникнути заборони.
"Якщо вони зараз перейменуються, то немає підстав їх забороняти. Тобто вони просто повинні називатися "РПЦ в Україні". Якщо ухвалять закон, де я є одним зі співавторів, то тоді вони повинні будуть доводити, що вони не мають жодних зв'язків із країною-агресором. В іншому разі вони будуть заборонені", — зауважив політик.
За його словами, наразі зміна назви є основною вимогою для продовження діяльності УПЦ МП.
"Вони повинні будуть довести, що не мають канонічних або будь-яких інших зв'язків з РПЦ. Тоді вони зможуть існувати далі, але, відповідно до вимог законопроєкту, не зможуть називатись "Православною церквою", але зможуть називатись, наприклад, якоюсь "українською церквою будь-чого", і існувати, якщо в них не буде зв’язків з РПЦ", — пояснив Княжицький.
Нардеп зазначив, що УПЦ МП ще належить довести відсутність зв‘язків з Росією.
"Вони кажуть, що цей закон їх не стосується, тому що вони не пов’язані. А далі буде справа наших державних органів визначати — пов’язані вони чи не пов’язані. Якщо пов’язані, то повинні будуть змінити свою назву, і зможуть продовжувати працювати, поки наш закон не прийнятий, лише змінити назву на "Російська православна церква в Україні", — підкреслив він.
Яка позиція УПЦ МП
Речник УПЦ Московського патріархату архієпископ Климент у коментарі Суспільному наголосив, що в офіційній назві релігійної організації, яку він представляє, відсутнє словосполучення "Московський патріархат".
"По-перше, в Україні не існувало і не існує Української православної церкви Московського патріархату. По-друге, в тому законі, про який йдеться, не вказувалась якась конкретна релігійна організація, тому я думаю, не зовсім коректно його ототожнювати безпосередньо із нашою релігійною організацією", — зазначив він.
Климент підкреслив, що будь-який закордонний вплив на церкву відсутній.
"По-третє, українська православна церква має свої установчі документи, де абсолютно чітко юридично визначено про те, що ніякі закордонні центри не мають ніякого впливу на нашу релігійну організацію, і керівним центром Української православної церкви є Київська митрополія, яка знаходиться в Києві. Тому попри весь галас, який сьогодні існує щодо рішення КС, цей закон ніяким чином до нашої Української православної церкви ніякого відношення не має", — підсумував архієпископ.
Що відомо про обшуки та заборону УПЦ Московського патріархату
15 листопада СБУ відкрила кримінальне провадження щодо співів із прославлянням Росії під час богослужіння у Києво-Печерській Лаврі. Спів містить рядки "Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается матушка – Русь".
Згодом працівники СБУ перевірили монастир УПЦ МП на Закарпатті, у якому чорниці закликали до "пробудження матушки Русі". В СБУ заявили, що знайшли там пропагандистські матеріали, авторства російських діячів і видані російськими друкарнями. У церкві УПЦ МП в Івано-Франківську правоохоронці знайшли антиукраїнську агітаційну літературу. Ще в трьох областях у єпархіях УПЦ МП виявили кремлівські методички та нацистську символіку.
2 грудня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих з Росією. На розгляд Ради мають внести відповідний законопроєкт. У рішенні йдеться, що РНБО доручила правоохоронцям "активізувати заходи з виявлення підривної діяльності російських спецслужб у релігійному середовищі України".
Увечері 2 грудня на тлі обшуків та заборони УПЦ МП Києво-Печерську Лавру зареєстрували як монастир Православної церкви України (ПЦУ).
3 грудня СБУ опублікувала повний список осіб, які за її поданням потрапили під санкції РНБО і були затверджені президентом Володимиром Зеленським. Ідеться про 10 фігурантів, які є представниками УПЦ Московського патріархату або тісно пов’язані УПЦ МП.
8 грудня СБУ заявила, що знайшла в єпархіях УПЦ МП російські паспорти та прапор "Новоросії".
Читайте також
В УПЦ МП забирають два храми Києво-Печерської Лаври. Митрополит Павло закликав Зеленського "не забирати у людей віру"
"Технічно це майже неможливо", — релігієзнавець про можливість заборони діяльності УПЦ МП через суд
Московський патріархат створювався як структура, яка контролюватиме вірян і займатиметься розвідкою: священник Коваленко