Віра в кіно. Рецензія на фільм Шона Сіта "Мій друг — містер Персіваль", або "Штормовий хлопчик"

Віра в кіно. Рецензія на фільм Шона Сіта "Мій друг — містер Персіваль", або "Штормовий хлопчик"

Віра в кіно. Рецензія на фільм Шона Сіта "Мій друг — містер Персіваль", або "Штормовий хлопчик"

У новій регулярній рубриці несувора, але прискіплива кінокритикиня та ведуча Віра Сивачук коротко, легко і ду-у-уже суб'єктивно розповідає про вподобані фільми у шоу "Віра в кіно" на Радіо Промінь.

Мабуть, справді є сюжети, які можна перезнімати вічно, і кожне покоління буде рюмсати перед екраном. Ні, я не про "Ромео і Джульєтту" – даруйте, але ніколи не пробивало на сльози від цих підліткових пристрастей. Фільми про людей і тварин. Наші батьки плакали від "Білого Біма, чорне вухо", я і мої ровесники – від "Лессі" і "Хатіко".

У тих, кому зараз по 12-14 років, є нова версія "Поклику предків" з Харрісоном Фордом у головній ролі – і ще один свіжий фільм, який я нещодавно для себе відкрила. Звісно, онлайн. Отож, сімейна пригодницька драма "Мій друг – містер Персіваль", або "Штормовий хлопчик" австралійського режисера Шона Сіта.

Сюжет

Головний герой стрічки Майкл Кінглі згадує дитинство в рибальській хатині на березі океану. Сюди вони переїхали з батьком після нещастя, яке спіткало їхню сім'ю. Це майже заповідник, в якому тільки ти і птахи. І сусід-абориген зі своєю історією, з яким пізніше знайомиться Майкл. Ідилію порушують лише мисливці, які не хочуть залишити природі ці місця.

Одного дня, почувши постріли, хлопчик знаходить трьох пташенят пелікана, які лишилися без матері. Приносить додому і на подив всім вигодовує. Зітхаєте? – І правильно. Він усією душею прикипів до пеліканів, проте настане час випускати їх на свободу. У небезпеку. Всі полетять, а улюбленець на ім'я містер Персіваль знову повернеться додому...

Але це ще не вся історія. Через багато років Майкл повернеться в місця, де знайшов свого друга. І збереження природи знову буде на кону.

"Мій друг – містер Персіваль", або "Штормовий хлопчик"

Чому треба дивитися

Ідеальний фільм для сімейного перегляду на карантині. Хлопчик, тато, австралійський степ, океан і пелікани – він показує, яким красивим може бути життя в ізоляції. Допоки в нього не втручається темна сторона людини. Історія дружби, яку екранізував Шон Сіт – зворушлива і незвична.

Собака, кіт чи кінь – ми знаємо, на що здатні чотирилапі приятелі в кіно. А тут пелікан. Так, він був і в попередніх екранізаціях новели Коліна Тіле "Штормовий хлопчик". Але в римейку на цій дружбі побудовано все: пригоди, картинка і світогляд. Хлопчик підбирає трьох пташенят – і ми поринаємо в процес "виховання" містера Персіваля та його братів. Спостерігаємо, як пташиний "мам" запихає в дзьоби подрібнену рибу, вчить птахів рибалити і літати.

Смішно і зворушливо дивитись, як дикі птахи чалапають по подвір'ю, як звичайні каченята. Тривожно – як хлопчик відпускає їх у самостійне життя. Словом, я зрозуміла, що нічого не знаю про пеліканів. І я до краю розчулена, що дикий птах здатний на таку вірність. Знаю, ви можете сказати, що цей фільм іде за трендами: збереження екосистем, боротьба з незаконною забудовою. Нехай. Тут це щиро і невимушено. І думка проста – берегти природу, бо вона зцілює.

Звичайно, "Мій друг – містер Персіваль" не став подією в світі кіно. Але це простий фільм, який непомітно змінює, робить добрішим і уважнішим до світу навколо (навіть якщо тобі тридцять, а не п'ятнадцять). Словом, відчула катарсис і пішла обіймати кота. А ще, батьки, це терапія без наслідків. Що я маю на увазі? – Що раніше всі нормальні діти, подивившись "Лессі" чи "Рекса", канючили собаку. Байдуже, була для нього площа в квартирі чи ні. Тож подякуйте, що цей добрий фільм про пелікана.

Що радить Віра Сивачук:

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди