Три кілометри маскувальних сіток та понад 120 костюмів сплели та передали на фронт волонтери із Микулинців на Тернопільщині. Військові знають їх як "Микулинецький маскувальний батальйон" і звертаються щоразу, коли є потреба у маскувальній амуніції.
Волонтери свою діяльність започаткували у центрі дітей та юнацтва. Про неї звітують на своїй сторінці в Інстаграмі. "Микулинецький маскувальний батальйон" об’єднав зусилля волонтерів із довколишніх сіл та містечок – Теребовлі, Ладичина, Мишкович, Великої Луки, Струсова, Конопківки, Кривок, Варваринців, Дарахова та Дружби. Про це розповіла волонтерка Оксана.

"Маємо замовлення від військових, які зараз перебувають в Херсоні. Там немає снігу на цей час, тому попросили зробити сітку коричневого кольору".
Оксана – керівниця гуртків центру дітей та юнацтва. З перших днів війни у вільний час вона разом з іншими волонтерами плетуть маскувальні сітки, "кікімори", нашоломники.
"Здебільшого виготовляємо сітки під замовлення. Наприклад, приходять і кажуть, нам треба на машину, три на три, ми раз – відрізали. Маємо сітки три на три метри, чотири метри, шість метрів, дев’ять метрів, тринадцять метрів. Різні основи, які закупили раніше. І, відповідно, яке є замовлення на яку ширину".

Від початку повномасштабної війни волонтери сплели три кілометри сіток та понад 120 "кікімор", 600 нашоломників. Їх відправляють у напрямках, де це потрібно – у Харків, Миколаїв, Запоріжжя.
"Були такі періоди, що основ не було, то нам допомагали плести основи, ми їх заплітали. То ми вже почали плести донати, почали закупляти. Коли Харків був звільнений, бо в Харкові якраз ці основи роблять, то почали закупляти ці основи. Ми основами допомагаємо", – каже Оксана.
Долучається до роботи і керівник туристичних гуртків центру Андрій Капуста. Він розповів про приміщення, де раніше тренувалися діти. Тепер тут зберігають речі, які згодом передадуть на фронт.
"Я своїм старшокласникам говорив, які тут в мене навчалися і готувалися по програмі до участі в змаганнях зі спортивного туризму, що ви, як початкова стадія спецпідрозділу. Вони вивчали поводження з картами, з компасом, орієнтування в лісовій місцевості, подолання природніх перешкод з допомогою мотузок, карабінів, вертикальні спуски – це є те ж саме десантування з будівлі".

Волонтери кажуть, допомагатимуть армії доти, поки в цьому буде потреба.
"Ми вирішили, що ми роботу свою не зупиняємо. Ми сюди приходимо і працюємо, залучаємо інших людей, розказуємо, спілкуємось", – каже Оксана.

Читайте також
- У Тернополі студенти і викладач фарбують тканину для маскувальних сіток