Завітати на майстер-клас з ідишу, скуштувати національні страви та відвідати благодійний ярмарок могли прикарпатці та усі охочі на фестивалі єврейської культури “Євреї Станиславова. Хто вони?” Захід відбувався в Івано-Франківську 14 та 15 грудня, розповідає кореспондентка Суспільного з місця події.
Фестиваль “Євреї Станиславова. Хто вони?” — це частина проєкту “Дослідження та збереження єврейської культурної спадщини на прикордонній території” у межах програми співробітництва Угорщини, Словаччини, Румунії та України. В Івано-Франківську проєкт триватиме до березня 2023. Його фінансує Європейський Союз, розповідає проєктна менеджерка Юлія Хандога. За її словами, за отримані гроші провели частковий ремонт синагоги та підсвітили її. Також у межах проєкту розробили тематичний туристичний маршрут Івано-Франківськом та встановили 10 пам’ятних дощок представникам єврейської спільноти.

"Раніше наше місто було дуже мультикультурним. Приблизно 200 тисяч євреїв жили в Івано-Франківську. Тобто їх за чисельністю було більше за українців, поляків та вірменів. Після Другої світової війни, Голокосту чисельність зменшилася. Ми хочемо показати, наскільки наше місто є багатокультурним і поєднує в собі культури, традиції багатьох народів”, — каже Юлія Хандога.

Під час фестивалю представили фотовиставку про життя єврейської спільноти в Івано-Франківську. Також відбувся майстер-клас із розмальовування пряників, екскурсія містом, благодійний ярмарок, на якому збирали гроші для ЗСУ. Другий день заходу розпочався з майстер-класу з ідишу. Працівниця музею Мармарощини з Румунії Аліна Марінчан навчала охочих літер алфавіту цієї мови.

"Ідиш зараз мало хто знає, зокрема, у наших двох містах — декілька людей. До Другої світової війни це була значна частина історії й культури наших міст. Ми не хочемо ставати історією, ми хочемо зберегти її. Але це — важко, бо люди не чують цієї мови, не читають нею, не бачать її. Здається, що цієї мови не існує, але насправді нею користуються в деяких частинах світу", — каже Аліна Марінчан.

Серед охочих вивчати ідиш — франківець Ярослав Андрусяк. Чоловік каже, його бабуся належала до єврейської спільноти, відтак він вивчає цю культуру. Мовою ідиш, каже, сьогодні пише вперше.
“Коли ще дитиною був, ходив по цвинтарю, дивився на надписи і нічого не розумів. Але коли почав частіше ходити в синагогу, то став краще розуміти. Це — дуже важко, особливо в мої роки, а мені — 50, але з чогось треба починати", — каже Ярослав Андрусяк.

На фестивалі єврейської культури дегустували національні страви. Чим пригощали розповідає кухар Сергій Пожар.

"Представили креплах. Це — вареничне тісто, всередині — начинка або курка, чи якась м’ясна начинка. Креплах — традиційна страва, яку виготовляють трикутної форми. Є у нас малабі. Це — десерт, який можна взяти у будь-якому стріт-фуді Ізраїлю. Тут є молоко відварене з кукурудзяним крохмалем, подається з варенням або малиновим кюлі”, — каже Сергій Пожар. — Є у нас цимес. Він — як гарнір і просто окрема страва. Ще приготували єврейський кав’яр — куряча печінка з цибулькою і, звичайно, форшмак”.

Як розповів голова єврейської громади Мойше Лейб Колесник, зараз в Івано-Франківську проживають приблизно 170 представників єврейської спільноти.
Читайте також
- "В час війни ми, як ніколи, маємо говорити про права людини". У Франківську розпочався кінофестиваль Docudays UA
- Як американське подружжя Осборн відновлює єврейські цвинтарі на Прикарпатті
- Зіграй в "Криївку" — підтримай ЗСУ. У Франківську волонтери вперше провели повстанську гру
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!