Азербайджанські активісти перекрили дорогу в Лачинському коридорі, що зв’язує столицю невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки Степанакерт із Вірменією, вимагаючи надати спеціалістам з Азербайджану доступ до корисних копалин, розташованих у регіоні.
Як зазначає видання, із 12 грудня в Карабаху зберігається напружена ситуація, пов'язана з блокуванням дороги, що пов'язує місто Ханкенді (вірменська назва — Степанакерт) з Вірменією. Азербайджанські активісти, які перекрили дорогу, вимагають зустрічі з командувачем російського миротворчого контингенту (РМК) в регіоні Андрієм Волковим, а також доступу для моніторингу діяльності копалень, розташованих у Карабаху.
Раніше азербайджанська неурядова організація "Збільшення прозорості у добувній промисловості Азербайджану" оприлюднила інформацію про родовища, розташовані в частині Карабаху, що перебувають під контролем російського миротворчого контингенту.
"За даними екологів, запаси родовища Гизилбулаг (вірмени називають його Дрмбоном) становить 13,6 одиниці промислового золота та 47,9 мільйона тонн міді. А запаси родовища Демірлі (Кашен) оцінюються у 100 мільйонів тонн міді", — йдеться у повідомленні.
Такі показники підтвердили й фахівці Міністерства екології та природних ресурсів Азербайджану.
Повідомляється, що на цій території загалом розташовано понад 150 родовищ різних корисних копалин. Серед них — п'ять родовищ золота, шість — ртуті, два — міді, по одному — олова та цинку.
"Баку стверджує, що на вантажних автомобілях цією дорогою вивозяться до Вірменії видобуті на міжнародно визнаній території Азербайджану його корисні копалини. Після цієї публікації одразу кілька азербайджанських держструктур виявили бажання провести моніторинг на родовищах, розташованих у частині Карабаху, підконтрольній РМК", — зазначається в дописі.
При цьому попри раніше укладену угоду з керівництвом російських миротворців на зустрічі у Ходжали, співробітників держструктур Азербайджану не допустили на родовища.
Відтак 12 грудня вранці сотні азербайджанських громадських та екологічних активістів розпочали акцію протесту в Лачинському коридорі неподалік Шуші.
"Акція триває вже другу добу, і протестувальники йти звідти не збираються. Вони вимагають, щоб на місце проведення демонстрації прибув командувач РМК Андрій Волков та щоб азербайджанські фахівці отримали доступ на родовища", — пишуть журналісти.
За даними видання, російська сторона не реагує на заклики активістів. При цьому миротворці перекрили дорогу по обидва боки від протестувальників, заблокувавши доступ із Вірменії до Степанакерта і навпаки.
Вірменська сторона стверджує, що у Лачинському коридорі відбувається не стихійна екологічна акція, а "організований захід, метою якого є вигнання вірмен".
До початку Другої карабаської війни роботу з видобутку золота та міді на родовищах Гизилбулаг та Демірлі вела компанія Base Metals, яка має офіс у Ханкенді. Ця компанія є частиною холдингу Vallex Group, зареєстрованого у Швейцарії. Аналогічна інформація фігурує у матеріалах генпрокуратури Азербайджану щодо видобутку корисних копалин у Карабаху, пише Jam News.
Що відомо
- Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
- Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
- Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
- Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
- У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
- 2 серпня Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
Читайте також
Бої за Нагірний Карабах: сотні загиблих, тисячі поранених. Що стоїть за конфліктом
“Нас вбивають з неба”. Репортаж з Вірменії, яка воює за Нагірний Карабах
Протести в Єревані та парад в Азербайджані. Як люди реагують на мирну угоду щодо Нагірного Карабаху
"Це можна порівняти з Хіросимою та Нагасакі". Як мирні мешканці пережили війну за Нагірний Карабах