"Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого". Ростислав Шпук

"Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого". Ростислав Шпук

"Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого". Ростислав Шпук видавництво "П'яний корабель"

Щастя, мова, франківські маргінали та диваки стали героями книги "Модельний ряд. Хроніки". Її написав прикарпатський блогер та письменник Ростислав Шпук. У студії Суспільного автор поділився своїми думками.

Книжка – це привід уникнути ідентифікації

– Зараз дуже популярні мотиваційні книжки. Їх можна купити всюди, навіть на заправках. І це, як на мене, непогане місце для купівлі книжок.

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"facebook

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Більшість людей почали читати мотиваційні книжки. І ці читання відійшли від художньої літератури, яка вважається такою... трошки часовтратною.

Моя книга – одна з найперших демотиваційних книжок. Це пригоди способів думання людини. її герої – люди, які існували або існують, які якимось чином близькі мені.

Всі вони талановиті, з непересічними способами думання, страшенно цікаві і з великими можливостями. Але чи є спосіб використати ці можливості собі на користь? Чи є можливість на цьому збудувати кар’єру чи життєвий успіх?

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"видавництво "П'яний корабель"

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Не можливо бути страшенно геніальним щомиті

- Взагалі вважається, що розум корелюється з успішністю, талановитість – з якимись досягненнями. Але насправді часто є навпаки. Тому що цей стан, як правило, змінний. Тому не можливо бути страшенно геніальним щомиті, навіть, якщо в тобі це закладено. Воно пропадає десь там, відходить.

І помітно, що ці люди шукають способів стимулювання. Вони шукають можливості цей стан розтягнути, досягати його будь-якої миті. І це дуже часто призводить до пияцтва, наркоманії. Бо ці способи впливу на мозок спочатку додають, а потім може відбутися щось трагічне. У книжці цьому багато уваги приділено.

Тут немає спокуси. Тут лейтмотивною є трагічність. І цей персонаж – наратор Парфьон, який проходить червоною лінією… Це історія проходження його болю. І тут можна говорити про філософію. Вона, як поняття, як спосіб існування, є всюди. Філософія страждання є дуже вагомою обставиною цієї книжки.

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"Суспільне Карпати

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого

Пошук щастя і служіння щастю занадто божествофіковані. Воно служить уже на мінус. Як мотиваційність у книжках. Так і пошук щастя зменшує опції життя, можливості думання. І можливо те, що суспільство приходить до таких станів чи бід, як тепер, – це одна зі сторін сукупного цього пошуку.

Щастя не є тяглим станом, це миттєве, це вкраплення, точне попадання, яке ти отримуєш у зв’язку з чимось іншим. І шукати щастя – це відрізати можливість пошуку чогось іншого, яке є значно справжнішим, яке може йому забезпечити йому цю "підкладку" – атмосферу існування.

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"Суспільне Карпати

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Це історія прощання Парфьона зі станом міського помітного красунчика

Парфьон – колишній музикант, такий денді. І це історія прощання його зі станом міського помітного красунчика, який привертав увагу, займався бізнесом, коли стався цей кооперативний рух, тощо. І він врешті став художником. У зрілому віці.

Ми з цієї книжки хочемо зробити велику його виставку. Вона фактично вже існує, хоч ще не вивішена у Ваґабундо.

Він був страшенно роботоголійним: всюди малював, сидів на вулицях. Міняв картини на випивку, продавав їх по 20 гривень. Я його підтримував. Він постійно підкидав мені ці картинки. А мої домашні їх ховали подалі, щоб цієї депресивності позбутися.

Хоча воно не все депресивне. У ті моменти, коли він відходив, це була дуже світла пастель. І зараз, коли я почав вдягати це все в рами, побачив, що там є прекрасні роботи.

Коли я показав Парфьону перші тексти, його це страшенно втішило. Він почав розповідати, що хоче написати книжку. І він дуже ними перейнявся. Тексти були опубліковані в кількох журналах, і це для нього було велике свято. Він просив у мене ці журнали. Це йому додало ваги міської, і продаж його картин активувався.

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"Суспільне Карпати

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Мова тут – персонаж

У книзі - мова оригіналу. А Парфьон – великий оригінал. Насправді, мова тут – персонаж. Їй приділено багато уваги. І там є така фраза: "Там, де українська мова на дні має біль, там російська мова на дні має відчай". Тут російська мова знаходиться під наглядом української. Є певна персонажна тупиковість, висловлена російською мовою, що створює певну тональність. Якщо б це було українською, воно б порушило баланс сил, який у нас склався за вікном.

Така пропорція мов, як це подано у книжці, приблизно існувала у Франківську у ті часи. Коли почалася війна, російська мова стала для нас ознакою ворога. Але я навмисно залишив це як історичний факт. Навіть Іздрик пропонував це перекласти, але потім погодився, що не варто. Перекласти – це була б втрата семантична.

На написання стислих текстів іде менше часу, ніж на розлогі. Я як автор несу абсолютну відповідальність за час, потрачений на цю книгу. Там немає зайвості. І я навіть уникав зайвої описовості. На користь семантичної сторони.

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"Суспільне Карпати

Ростислав Шпук: "Щастя – це супутня обставина у пошуку чогось іншого"

Треба полегшувати роботу читачеві

Ми спочатку хотіли зробити це як фотоальбом. А потім відмовилися з видавцями від цієї ідеї. Щоб не було зайвої документальності. Все ж це художній проєкт. Наявність фотографій зсунуло б її в мемуаристику.

А видавці "П’яний корабель" – це для мене ідеал видавців, які не ставлять за мету комерційність, заробітчанство. А дуже аскетично ставляться до текстів, до подання, до якості.

В цій книжці я спобував примирити метафору з дефініцією. Вирішити метафоро-дефініційне протистояння. Багато описовості, яка подана шляхами визначень. Дефініція теж може бути поетичною. Тільки це така рубана поезія.

Треба полегшувати роботу читачеві, бо в людей, в силу цієї поліфункціональності, багато в голові одночасно робиться. І нема сенсу робити це складно. Я спрощував багато, порівняно з тим, що могло бути. І я думаю, що воно мало би легко читатися в цілому.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди