На Полтавщині померла визволителька Кременчука

На Полтавщині померла визволителька Кременчука

На Полтавщині померла визволителька Кременчука Кременчуцька міська рада та виконавчий комітет

Валентина Камишнікова, яка брала участь у визволенні Кременчука, померла 8 травня вранці. Жінці було 96 років. Про це Суспільному розповіла речниця Кременчуцької міськради Юлія Перепелятник.

Валентина Камишнікова померла у Кременчуцькому обласному госпіталі для ветеранів війни. Сюди її перевезли після інсульту. До цього – лікувалася у міській лікарні та лікарні інтенсивного лікування "Кременчуцька". Її поховають 8 травня.

Валентина КамишніковаКременчуцька газета

Валентина Камишнікова

Народилася Валентина Камишнікова 1924 року в селі Низи Кременчуцького району. Добровільно пішла на фронт, коли їй було близько 16 років. До цього вона навчалася в Кременчуцькому медичному технікумі. Тому її направили санінструктором в 1049-й стрілецький полк.

Валентина Камишнікова в молодостіКременчуцька газета

Валентина Камишнікова в молодості

"Моїм завданням було перев'язати і винести пораненого з поля бою. Мені було все одно, хто біля мене впав − мій солдат чи чужий. Я повинна була кожного врятувати. Я багатьох винесла – і простих солдатів, і командирів",згадувала Валентина Камишнікова.

Під час Другої світової війни воювала на Сталінградському, 2-му та 3-му Українських фронтах. Брала участь в обороні Москви та Корсунь-Шевченківській операції. Звільняла Україну, Молдову, Румунію, Угорщину, Австрію. Була старшиною медслужби.

Валентина Камишнікова із чоловіком Петром КамишніковимКременчуцька газета

Валентина Камишнікова із чоловіком Петром Камишніковим

Про воєнні роки Валентина Камишнікова розповідала таке: "Бійці шоколад мені носили − німецький. Багато, дуже смачний. А ось пайок мій могли і самі з’їсти. На кухню піду, а мені там: "Так забрали твої твій казанок". Приходжу − порожній мій казанок. Піду до іншої батареї на кухню − і там говорять, що мій казанок хлопці з собою забрали. І туди приходжу − знову порожній мій казанок. Ось так набігаюсь, втомлюся, сил немає вже бігати по батареях. Тоді вони мені кожен по ложці в казанок − і я сита".

Під час визволення Кременчука Валентині Камишніковій було 19 років. Ветеранку нагородили орденами "Вітчизняної війни I ступеня", "Червоної Зірки", "За мужність" та ще 24 медалями.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди