Снігурівку на Миколаївщині ЗСУ звільнили 10 листопада. Станом на 22 листопада у місті відновили водопостачання та мобільний зв'язок. Поки що все працює від генераторів, тривають роботи з відновлення електромережі. Також працюють сапери, адже, тікаючи, російські військові замінували багато будівель у місті та території навкруги.
Зараз у Снігурівці живе до 4 тисяч людей, до повномасштабного вторгнення було 12 тисяч.
"У мене в городах поселилися росіяни, стріляли з автоматів. Я копала город, а вони прямо у дворах стріляють з автомата. Тут гула земля, тут гули хати, страхіття! У людей дахи летіли. Нас так обстрілювали, нас так убивали тут", – згадує жителька Снігурівки Людмила Кузьмічьова.
Місцеві потроху оговтуються від окупації. Кажуть, нарешті можуть нормально їсти та спати. Однак могили у дворах та катівні в центрі міста постійно нагадують їм про жахи російської окупації.
"Їхню "гуманітарку" ми не брали, їхні 10 тисяч, що вони давали, у мене тещі 73 роки, – не брала. Каже: "Я землю гризтиму, але я не братиму". І молодець! Не брала", – каже житель Снігурівки Володимир Мельников.
Снігурівка вільна вже майже два тижні. За цей час у населеному пункті відновили водопостачання. Поки що насоси працюють від генераторів. Також тут вже є мобільний зв'язок.
"Знаходили зв'язок в одному місці, ходили по кілька людей, щоб один стояв на варті, а інший розмовляє телефоном. Якщо бачили, що чоловіки розмовляють телефоном, чоловіків вони били, стріляли вгору, по ногах. У жінок просто забирали, розбивали, або забирали телефони собі", – каже жителька Юлія.
Обстрілювали село, катували людей
Місцеві згадують, що обстріли були постійно. На одну з вулиць скинули чотири авіабомби.
"Скільки постраждало людей! За один вечір чотири людини. Жінки сиділи відпочивали, лупануло – і все, не стало", – розповідає місцевий житель Микола.
Тих, хто виказував свою позицію, – катували.
"Один хлопець у нас кілька разів чіпляв прапор України на телевежу. І останній раз коли він почепив, приїхали окупанти, коли побачили це. Казали, що якщо ми не розуміємо по-хорошому, вони всіх людей посадять у підвал, там житимуть всі, хто залишився у Снігурівці", – згадує Юлія.
Під час відступу грабували більше
Коли відступали — грабували, кажуть місцеві.
"Вони забирали машини у людей, ганяли по дворах, гребли все, що їм на очі потрапляло. Відчиняли двері, вибивали все", – каже Людмила Кузьмічова.
Жителі згадують: день, коли зайшли українські військові, став святом.
"Плакали – страшне. Одна жінка прямо на коліна впала. У мене мама старенька, 75 років, – вискочила з хати на вулицю, вона так махала, вона кричала "Хлопці бачили, що я махаю? Мене бачили?" – розповідає жителька Снігурівки Наталя.
"Потрібна ще просто увага"
Російські військові розбили всі магазини у населеному пункті. Зараз люди працюють над їхнім відновленням. Поки що виживають за рахунок гуманітарної допомоги, яку сюди привозять волонтери.
"Ми привезли їжу, ми привезли медицину для шпиталю, ми привезли гігієнічні засоби і різне, тобто крупи, дитяче, солодке. Тут люди довгий час були в окупації і їм потрібна не тільки ця їжа, ці цукерки, а їм потрібна ще просто увага", – каже волонтерка Катерина Горойчук.
За словами посадовців, частину території ще слід розмінувати. Проте у Снігурівці працює лікарня, є необхідні ліки.
Читайте також
"Бомбили, стріляли, по хатах ходили". Історія жительки звільненої Новоолександрівки на Херсонщині
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
