Жителька Терешківської громади Ірина Бойко брала участь у подіях Революції Гідності у Полтаві. Тоді, каже, чергували біля обласної державної адміністрації та у місті, а ще організовували акції на автомобілях та возили їжу іншим учасникам протесту.
Найважче – це було не спати. І цілодобово бути за кермом.
Так згадує про події Революції Гідності у Полтаві жителька Терешківської громади Ірина Бойко.
На майдан ми вийшли завдяки моєму 9-річному онукові. Він йшов в академію мистецтв і подивився, що там (на площі біля ОДА – ред.) стоїть багато людей. Мама йому дала якісь гроші, і він цими коштами розпорядився по-своєму. Пішов накупив цукерок і печива і роздав людям, бо їм було холодно, він вирішив. Прийшов додому і говорить: «Мамо, а що вони там роблять?». Мені телефонує Тетянка моя і говорить: «Мамо, досить сидіти. Нам пора виходити».
Разом із сотнями полтавців у листопаді 2013-го жінка була на площі перед облдержадміністрацією. Із самого початку, каже, долучилася до полтавського автомайдану.
Були на чергуваннях, в будь-яку секунду готові до співпраці, до допомоги, до всього, чого треба. Блокпости були по всьому периметру Полтави і так, як у мене машина була на дизпаливі, я й об’їжджала їх по тричі на день і розвозила їжу, підвозила людей. Так і познайомилась зі своїм чоловіком, до речі. Я його просто підвезла на блокпост.
Після Революції Гідності Ірина Бойко продовжила займатись волонтерством. У червні 2014-го потрапила у полон на Луганщині, коли везла допомогу військовим. Її визволили за понад три місяці.
Ми туди везли для 25-ї аеромобільної (бригади – ред.) продукти харчування і речі. А на зворотному шляху ми мали б забрати в Горлівці жіночку після інсульту і вагітну жінку, і четверо дівчат ми мали забрати в Червоноармійську. Тобто план був великий.
Нині Ірина Бойко разом із односельцями допомагає військовим у госпіталі, відправляє продукти та необхідні речі на передову, а також приймає у себе вдома переселенців.
Змінилося дуже багато, в першу чергу змінилося ставлення українців до України. Мине ця війна, ми обов’язково переможемо, тому що наш народ –просто прекрасний.