До музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького з гірського села Чернівецької області привезли комору. Будівля стане частиною гуцульського двору. Про це Суспільному розповів заступник директора музею з наукової роботи Сергій Ципишев.
Будівлю науковці знайшли під час експедиції 14 років тому. Споруда скріплена дерев’яними кілками-тиблями, або ж кованими цвяхами.
"Ця кліть-комора, яка зараз вже в нас є, вона збереглася в хорошому стані. В неї було внесено мінімум якихось поправок. Ця споруда, вона була фактично такою як мала бути", — каже заступник директора музею з наукової роботи Сергій Ципишев.
Щоб перевезти споруду, її розібрали та промаркували.
"Дві тріски вирубуються, виймаються і потім закладаються назад. Під трісками можуть закласти або вовну, або зерно, або монету. Це певна така ворожба, або майстер мав таку традицію", — каже головний архітектор музею Ігор Цимбровський.
Коли комору розбирали, у середині знайшли документи першого власника. На страховому свідоцтві на будівлю, датоване 1906 роком, вказано ім’я та прізвище німецькою мовою — Стефан Чоппа.
"Вони були сховані, запліснявілі. От уявіть, яку знахідку ми маємо. Маємо військовий документ, ще документ німецькою і румунською. Це вже син цього власника Стефана, він Олексій", — каже головний архітектор музею Ігор Цимбровський.
У лютому цього року у Шевченківському гаю згоріла гуцульська гражда XIX століття. Працівники музею планують, що комора стане частиною нової експозиції гуцульського двору.
Читайте також
Ґонтина до ґонтини. У Шевченківському гаю реставрують стодолу XIX століття
У Львові до кінця 2022 року планують завершити реставрацію храму Святого Іоана Золотоустого
Мистецтво підтримує у складні часи. Інтерв'ю з координаторкою "Docudays UA" у Львові